Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» з удостоєнням ордену «Золота Зірка» (посмертно)

Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» з удостоєнням ордену «Золота Зірка» (посмертно) Збройних Сил Украини старшого солдата 8-го окремого штурмового батальйону 10-ої бригади Едельвейс війскової частини А3029 Нуку Геннадія Юрійвича 06.06.1991 року народження села Тарасівці..Чернівецікого района та облясть

Це звання – можливість вшанувати батька, чоловіка, сина,, який пожертвував собою заради мирного життя своїх рідних, близьких, побратимів та Батьківщини.

Після повномасштабного вторгнення росії до України, Геннадій вдруге встав на захист Батьківщині і своеї родини у лавах Зброїних Сил України ..був старшим стрільцем та солдатом 8-го окремого штурмового батальйону 10-ої бригади Едельвейс..війскової частини А 3029..
Всі знайомі мого чоловіка, знали, що на нього завжди можна покластися в будь якій ситуації. Адже він був добрий, надійний, чуйний, справедливий, любив жартувати та насолоджувався життям! Обожнював свою єдину донечку Олександру

Геннадій брав безпосередню участь у здійсненні заходів з забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримувані збройної агресії росії, на одних з найгарячіших точок, в Донецькій (під Бахмутом )Був нещадним до ворога та відважно дивився їм в обличчя.

Геннадій неодноразово рятував життя своїх побратимів, витягуючи з поля бою поранених та загиблих.

Під час виконання чергового бойового завдання отримав контузію. Жертвуючи собою та своїм життям, завжди прикривав спини побратимів, виходячи останнім з позицій.

Ввесь цей час я чекала з переживаннями та молитвами дзвінка від чоловіка. Та страшна звістка прийшла, і земля пішла з-під ніг.

Нука Геннадій Юрійвич, мій чоловік і батько нашої донечки Олександи якій на час загибиль був лиш рік, захищаючи нашу Батьківщину, загинув 22 січня 2023р. На останньому бойовому завданні, під час артилерійського обстрілу, отримав травму не сумісну с життям поблизу села Білогорівка Бахмута. Останні слова мого чоловіка: «Я обіцяю,повернусь живим».

Він говорив, що боронить Батьківщину заради нас та світлого майбутнього України. Завжди вірив у нашу Перемогу.
Зі слів бойових товаришів, вони втратили найкращого побратима, вірного друга та воїна, який ніколи не залишав їх у біді.

З честю і гідністю виконував свій військовий обов’язок, був вірний військовій присязі, та став прикладом мужності і героїзму для соратників свого підрозділу, якого завжди поважали та до думки якого прислуховувалися (так як мав багато бойового досвіду).

Ми пишаємося Геннадієм і хочемо, щоб увесь світ дізнався про його відвагу та безстрашність, він віддав найцінніше, що мав – своє ЖИТТЯ.

Пане Президенте України, враховуючи все вищевикладене, прошу Вас удостоїти старшого солдата Нуку Геннадія Юрійвича присвоєнням почесного звання «ГЕРОЙ УКРАІНИ» з удостоєнням ордену «Золота Зірка» (посмертно).

Світла пам’ять усім Героям, які поклали життя за майбутнє України! Слава Україні! Героям Слава!