Шановний пане Президент!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посметрно) - Старшому солдату окремої механізованої бригади імені генерала-хоружного Марка Безручка - Хандію Василю Петровичу (01.10.1979 р.н.), по позивному "Сивий", жителю м. Калуш, Івано-Франківської області.
Заради майбутнього своїх дітей став на шлях боротьби з ворогом 8 березня 2022 року. Сказав своїй сім'ї: «Я мушу зупинити того москаля на сході, щоб він не прийшов у наш дім».І вже з 21 березня у складі механізованого батальйону військової частини А4007 служив на Донеччині, у місті Авдіївка. Був водієм зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу. За час служби збив два ворожі літаки СУ-25 (17.10.2023) (01.11.2023). Був нагороджений пам’ятною відзнакою "За оборону Авдіївки" від військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка, медаллю «За оборону Авдіївки» 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, відзнакою Президента «За оборону України» та нагрудним знаком «Ветеран війни» (учасник бойових дій),18 січня 2024 за указом Президента України був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
Ніколи ні на що не скаржився і не нарікав. Всі завдання виконував безстрашно і бездоганно. Не раз жартував, що пройшовши війну і його б не зачепила жодна ворожа куля, бо мама на небі захищає та оберігає його, так як в перший день повномаштабного вторгнення вона померла від важкої хвороби. Він був віруючим і завжди молився. Та у Господа були інші плани на його душу.
21 грудня 2023 року виїхав з н.п. Желанне до Авдіївки, щоб забрати побратимів із бойових позицій. У вечірній та нічний час у зоні бойових дій фари не вмикають. Дорогою назустріч йшла колона наших танків і його машина «Mercedes-Benz Sprinter» зіткнулася з танком в наслідок чого Василь отримав множинні переломи кісток та важкі ушкодження внутрішніх органів. Згодом його доставили до Гродівської амбулаторії де його підготували до транспортування у місто Дніпро, у лікарню Мечникова,та провели йому декілька складних операцій. Пізніше відправили у Київську лікарню швидкої допомоги, де лікарі ще кілька днів поспіль боролися за його життя, але на жаль, у ніч з 8 на 9 січня старшого солдата не стало.