Шановний пане Президент!Прошу вас розглянути петицію про присвоєння заслуженого і почесного звання Героя України (посмертно) моєму сину, військовослужбовцю Збройних сил України, солдату - Власюку Богдану Юрійовичу 15.12.1994 р.н., жителю с. Чепелівка Хмельницького району Хмельницької області, який служив в 117ОМБр в/ч А4674.
Мій син, Власюк Богдан Юрійович, мужньо виконуючи свій військовий обовʼязок, загинув Малої Токмачки Пологівського району Запорізької області 26.09.2023р.
До початку повномасштабного вторгнення окупантів, Богдан знаходився за кордоном та після 24 лютого 2022 року, він навіть і не думав залишатись за кордоном. Він приїхав в Україну і одразу пішов у Красилівський районий військовий комісаріат, але на той час уже його частину, де він проходив строкову службу розбомбили окупанти, але він не залишився осторонь - він допомагав, він волонтерив. В цивільному житті Богдан був надзвичайно добрим, життєрадісним, позитивним, уважним і трудолюбивим. Згодом, а саме 26.01.2023р Богдана призвали. Він служив в 117 ОМБр, він був солдатом-водієм 3 відділення 2 взводу роти протитанкових ракетних комплексів.
Із честю та гідністю, він разом із побратимами боронив цілісність нашої Держави на Запорізькому напрямку. Він відважно виконував свій обовʼязок громадянина України. До останього подиху він був вірним своїм побратимам та Державі. Перебуваючи у зоні активних бойових дій він ніколи не скаржився, що йому важко - навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що буде все добре.
Усі, хто знав Богдана, говорять, що такі люди як він - зустрічаються вкрай рідко, що такого світлого і доброго більше не буде. Богдан віддав саме цінне, що в нього було - своє життя за вільну Україну, за своїх близьких і рідних, за всіх Українців, маючи ще скільки планів та нездійснених мрій.
Богдан був найкращим сином, братом, хрещеним, онуком, племінником, другом. Його приклад має бути вшанований, як символ відданості нашій країні і громадянам України.
Уклін та шана нашому ГЕРОЮ!!! Вічна Памʼять!!!
Слава України!!!