Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, моєму брату, військовослужбовцю ЗСУ старшому солдату Сливи Володимира Миколайовича 24.07.1988 р.н.
Слива Володимир Миколайович народився 24 липня 1988 року в селі Венслави. Тут він ріс, закінчив спочатку Венславську ЗОШ, а згодом Ригівську ЗОШ І-ІІ ступенів та Ісковецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів. Здобув вищу освіту в Полтавській державній аграрній академії, отримавши спеціальність агронома.
Здобувши освіту, Володимир шукав собі роботу, реалізуючи свій молодий запал у різних сферах діяльності. Та де б він не працював, завжди був сумлінним, відповідальним працівником, порядним колегою. Всі знали Володимира, як чесного і скромного хлопця. Він легко спілкувався з односельцями, мав багато друзів, ніколи не скупився на усмішку, завжди був привітним. Мав багато планів на життя. Та вересень 2022 року змінив його життя із звичного мирного на воєнне, тривожне і сповнене небезпек. Призваний за мобілізацією, Володимир став захисником, аби продовжувалося наше життя, було майбутнє у нашої держави.Пройшовши навчання в військовій частині Білої Церкви
02.10 .2022 р.перебував на військовій службі в військовій частині А4125 Позивний"Слива"
Під час оборони української землі на Донецькому напрямку село Водяне Волноваського району , 30 березня 2024 року в ближньому стрілецькому бою куля окупанта обірвала життя нашого мужнього захисника, старшого солдата Сливи Володимира Миколайовича.
Доброзичливий, добрий, завжди усміхнений, безвідмовний товариш і вірний друг – таким ми знали Володимира і таким він залишиться в нашій пам’яті.
–Страшну і велику ціну сьогодні платить український народ за свою свободу, за те, щоб говорити рідною мовою.Давайте ніколи не будемо забувати, якою ціною кожному з нас дістається мирний ранок. Дякуючи таким, як Володя, дякуючи тим хлопцям, які сьогодні на фронті, і які все зробили для того, щоб до нас прийшов квітень, а не «апрєль». Ми ніколи не пробачимо окупантам, і хай вони про це знають!
Саме завдяки таким, як Володя та його побратими, наша земля тримається зараз у цій страшній несправедливій війні, зберігається наша державність. Саме завдяки таким, як Володя та його побратими, на цю землю прийдуть нові покоління, які з гордістю будуть називати себе українцями. Душа і серце не може вмістити той біль, який переповнює зараз кожного з нас, а розум не хоче змиритися з тим, що сталося. Ми всі разом будемо примножувати мир на нашій землі, і кожен на своєму місці робити все можливе для того, щоб ми здобули перемогу.
07.04.2024 року Герой похований на території Ригівського старостинського округу Лохвицької міськоі ОТГ на уладовищі в селі Венслави Миргородського району Полтавської області .
Низький уклін та шана Герою!
Вічна пам'ять ! Слава Україні!
Щиро Дякую!