Присвоєння Бойку Леоніду Анатолійовичу звання Героя України посмертно!

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
ЗЕЛЕНСЬКОМУ В.О.
від Сівової Лесі Миколаївни,
15.10.1979 р.н.,


ШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ!


Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) справжньому патріоту, хороброму захиснику нашої країни, людині, яка боролася за честь і правду нашого народу – Бойку Леоніду Анатолійовичу, 03 травня 1967 року народження, головному штаб-сержанту 12 самохідно-артилерійської батареї 4 самохідно-артилерійського дивізіону, ВОС-132974А.
З перших днів повномасштабного вторгнення мій чоловік – Бойко Леонід, добросовісно, ні на хвилину не сумніваючись, став на захист незалежності та територіальної цілісності України.
04 березня 2022 року, будучи професіоналом військової справи, прибувши до військової частини А3085, він за добу привів кілька бойових машин«САУ-Піон» у належний стан та негайно почав з побратимами боронити від ворога місто Київ, Київську та Чернігівську області. Командири були дуже вдячні Леоніду, що так швидко було все зроблено.
До 1996 року він проходив службу по посаді інструктораз водіннята механіка в Житомирському танковому полку, був професіоналом у військовій техніці та у військовій практиці.
У 2014 році наш племінник теж пішов в АТО, ООС, і коли командири їх покинули, Леонід неодноразово надавав військовослужбовцям поради за телефоном, як діяти у складних ситуаціях, допомагав їм вийти з оточення, вірно оцінити ситуацію з метою недопущення втрат особового складу, а також буквально в режим реального часу надавав поради як ефективно ліквідувати ворога.
Хлопці були дуже вдячні і ще тоді хотіли представити Леоніда до нагороди, але мій чоловік шуткував: «Не треба, говоріть Господу спасибі».
З 04 березня 2022 року він постійно знаходився на передовій, приймав активну та безпосередню участь у бойових діях у Київській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях.
При безпосередній участі Бойка Л.А. були звільнені Броварський, Бучанський та Макарівський район Київської області, була звільнена частина Миколаївської області, правобережна частина Херсонської області, були докладені максимальні зусилля для недопущення ворога до Криворізького району Дніпропетровської області. За йогобезпосередньої участі були звільнені кілька населених пунктів Запорізької області.
Бойко Л.А. завжди був рішучим, добрим. І дотепер телефонують люди, яким він допомагав, і говорять, якою людиною був Леонід.
Його військовий стаж становить 13 років 1 місяць 7 днів.
Протягом 20 місяців (з 04.03.2022 року до 07.11.2023 року) Бойко Л.А. був тричі заохочений подяками командира військової частини: від 02.05.2022 року №326 – за досягнуті успіхи в бойовій підготовці, зразкову військову дисципліну та старанність при виконанні військового обов’язку, від 01.11.2022 року №973 – за мужність, зразкову військову дисципліну та старанність при виконанні військового обов’язку, від 15.11.2022 року № 1011 – з метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України.
Відповідно до посвідчення серії УБД №711811 Бойко Л.А. є учасником бойових дій. Окрім того, йому наданий статус ветерана війни.
Леонід дуже чекав перемоги, якщо його запитували, коли буде перемога, він відповідав, що скоро: «Ви тільки вірте і не давайте серцю сумніватися».
У листопаді 2023 року він приїхав у відпустку, щоб оформити пенсію, пільги. 6 листопада почали збирати документи, ввечері приїхали до Києва, де винаймали квартиру, та вночі 7 листопада 2023 року він помер. Для всіх це була страшна новина. Його побратими плакали: «Що ми будемо робити без Леоніда? Він був старшим, всіх завжди захищав та підбадьорював. Це людина – легенда». Після його смерті ми почали дізнаватися скільки доброго, корисного він зробив для нашої держави, щоб ми жили в незалежній, процвітаючій країні.
У Миколаївській області вони ліквідували основний ворожий командний пункт, у Запорізькій області - брав активну участь у звільнені с. Роботине, с. Вербове. І ще дуже багато випадків, які свідчать про добрі вчинки мого чоловіка. Люди, які його знали, висловлюють мені подяку.
Дорогий наш Президенте! Леонід завжди пишався Вами, та Вашою мужністю! Він мріяв особисто потиснути Вам руку, коли буде Перемога.
Ця петиція – це найменше, що можна зробити для вшанування пам’яті нашого Героя – мужнього, сміливого, відважного, який був опорою, підтримкою та взірцем для нас всіх. Леонід був найкращим сином, чоловіком, братом, батьком, другом, побратимом та товаришем. Йому завжди щастило в бою, за що побратими дали Леоніду позивний «Фартовий дід».
Він віддав за нас із Вами найцінніше – своє життя, маючи ще стільки планів та нездійсненних мрій. Для всіх рідних він був та назавжди залишиться справжнім героєм, патріотом своєї країни.

Слава Україні!
Слава Героєві України!
Низький уклін!

18 квітня 2024 року Сівова Л.М.