Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Зелінському Сергію Петровичу.

Пане президенте!

Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю загону спеціальних операцій 8 полку Сил спеціальних операцій Збройних сил України (А1788) Зелінському Сергію Петровичу (19.07.1982) уродженцю села Кізомис Херсонської області, позивний «Марафон».

Сергій брав участь у операціях з розвідки, прямих акціях для виконання складних, небезпечних завдань на найбільш відповідальних та небезпечних ділянках фронту на Донеччині, Харківщині, брав участь в обороні Бахмуту. За героїзм та відвагу, виявлені під час виконання бойових операцій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Він неймовірно любив Україну, свій рідний край та вірив, що війна завершиться нашою перемогою, тому зазначав: «Є речі, які, незалежно від бажання, ми мусимо робити. І повинні робити добре, не зважаючи ні на що». До останнього подиху був вірним своїй державі, своїм побратимам, загинув Сергій 4 червня 2023 року, виконуючи бойове завдання на Харківщині.

Хоч і мав всі підстави для звільнення від військової служби, добровільно вступив до лав Збройних Сил України влітку 2022 року. Одразу після того, як зумів перетнути лінію фронту на окупованій Херсонщині, розуміючи, що перебуває під підозрою у окупантів та незважаючи на те, що був одним із самих розшукуваних людей в Херсоні.

Сергій очолював рух опору в Херсоні, співпрацював із Силами оборони України. Завдяки злагодженим діям руху опору, було ліквідовано велику кількість техніки та живої сили в селі Чорнобаївка Херсонської області та на інших ділянках Херсонщини.

До повномасштабної війни Сергій займався приватним підприємництвом, був співзасновником відомого у Херсоні ветеранського бізнесу – піцерія «Сіль і перець», створював нові робочі місця, на які працевлаштовували хлопців, котрі повернулись з АТО. Також очолював спілку воїнів АТО Білозерської громади на Херсонщині. Від 2014 року займався активною волонтерською діяльністю.

Життєвою позицією Сергія було: «Будь позитивним, допомагай іншим, роби все, що від тебе залежить для досягнення мети», був людиною-сонцем, неймовірно позитивним, мудрим та енергійним, щедрим, турботливим, з ранимою душею та великим і хоробрим серцем. Люблячий чоловік, батько, син, брат, справжній друг, надійний товариш, всі, хто з ним був знайомий, відчували його світло та згадують, як про світлу людину: «Коли згадую про тебе, друже, то пригадуються лише добрі і веселі історії», «Завжди пам’ятатиму тебе усміхненим, веселим, живчиком», «Він був героєм і у цивільному, і у військовому житті», «Він постійно комусь допомагав, був «на телефоні» і за першим викликом готовий був їхати на інший край країни, щоб підставити плече».

Любив марафонський біг і займався ним, це було не лише про пристрасть, навіть не про подолання довгих дистанцій, шалену підготовку та витривалість, це було про перемогу над собою, адже Сергій у дитинстві перехворів на тяжку форму менінгіту і лікарі заборонили йому значні фізичні та емоційні навантаження. Але він весь час доводив, що може більше, ніж йому дозволяли. Тому зі школи займався спортом, любив баскетбол".

У Сергія було багато планів на майбутнє, а коли його запитували: "Як справи?", то відповідь була одна: "Все добре!".

Сергій жив, як Герой – загинув, як Герой.

Зелінський Сергій Петрович справжній Герой і тому заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України(посмертно).

Слава і честь Герою!
Вічна пам’ять та шана тим, хто віддав своє життя за Україну!
Слава Україні ! Героям Слава!
Слава всім, хто захищає та боронить Україну!