Шановний Пане Президенте,
Володимире Олександровичу!
Я, Драпак Анастасія Вікторівна, прошу розглянути петицію щодо «Присвоєння почесного звання Героя України» (посмертно) моєму брату Боднару Василю Вікторовичу, який народився 11.01.1980 року в м Ямпіль Вінницької області.
Василь був талановитим музикантом, гітаристом, він неодноразово приймав участь у фестивалях , отримував призові місця, та в своїх піснях прославляв Україну, бо дуже любив її…
Так склалося, що своє подружнє життя з 2008 по 2018 рік проживав у Севастополі, який наразі є окупованим… Він завжди памʼятав що він - українець! Не скорився натиску російських ЗМІ! Як же нелегко було йому там…
Василь , будучи справжнім патріотом своєї країни, добровільно став на захист України 11 лютого 2023р. Він мужньо і відповідально ніс службу та виконував важкі бойові завдання поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області.
28 лютого 2024 року там одержав вогнепальне осколкове поранення правої стопи за обставин безпосередньої участі у бойових, діях пов’язаних з захистом Батьківщини. Та не дивлячись на труднощі- продовжував виконувати свої обовʼязки!
Життя молодшого сержанта, командира 1-го відділення взводу протитанкових керованих ракетних комплексів 3-го механізованого батальйону 21 бригади військової частини А4689 обірвалося 31 березня 2024р. від множинних мінно-вибухових ран.
Мій брат сумлінно та хоробро виконував усі бойові завдання! Користувався повагою побратимів, був душею взводу та готовий померти за кожного з них.
Він усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій…
Поховали його 6 квітня 2024 року в рідному місті Ямпіль, залишилися сиротами двоє діток та згорьовані батьки.
Боднар Василь Вікторович- справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять, тобі, мій братику! Слава Україні! Героям Слава !
Памʼятаймо своїх справжніх Героїв!