№22/225010-еп
Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму рідному брату, захиснику нашої Батьківщини, солдату, водію відділення, безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу гірсько-штурмового батальйону військової частини А1556 Левчуку Юрію Васильовичу(29.04.1988р.н)
Автор (ініціатор): Левчук Олександр Васильович
Дата оприлюднення: 23 квітня 2024
Юра проживав у с. Сураж Тернопільської області разом із сім'єю свого старшого брата,так як батьки померли раніше.
- Найдобріша людина у світі - саме таким був наш Юра. Дуже щирим, добрим, життєрадісним. Був опорою і підтримкою для рідних і друзів. Любив кохану дівчину і планував одружитись, створити власну сім'ю.
Як тільки відбулося повномаштабне вторгнення росії в Україну, Юрій прийняв рішення стати на захист батьківщини.
Із честю і гідністю він разом з побратимами боронив цілісність нашої держави на Херсонському, Донецькому, Запорізькому напрямках.
10.06.2023р. загинув під час танкового обстрілу поблизу н.п. Жереб'янки Запорізької області відданий Військовій присязі на вірність українському народу. Мужньо виконував військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Наказом командувача Оперативного управління військ від 29.09. 2022р. №188 був нагороджений медаллю "Каховка". Також, нагороджений відзнакою начальника розвідувального управління штабу ОК"Південь" від 2.11.2022р.№596. Указом Командира 2ГШБ Військової частини А1516 нагороджений відзнакою "За заслуги" №6521. Указом Президента України від 3.11.2023р. №732 нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступення посмертно.
Перебуваючи в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки, старався підтримати усіх, переконуючи, що усе буде добре.
Неодноразово рятував життя побратимам і ніколи не залишав у біді. Мав декілька контузій, але після одужання знову рвався у бій. Коли його мертве тіло, під страшними обстрілами, діставали з поля бою і вивозили, то воно сповзло з машини і впало. За той час поки його підняли і погрузили на борт авто, попереду шляху, яким вони мали рухатися був приліт. -І тут, Льова, ти нас врятував!- сказав побратим.
Юрко до останього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він відважно виконував свій обов'зок громадянина України.
Я пишаюся своїм братом-Героєм. Він усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Левчук Юрій Васильович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна і світла пам'ять.
Слава Україні!
- Найдобріша людина у світі - саме таким був наш Юра. Дуже щирим, добрим, життєрадісним. Був опорою і підтримкою для рідних і друзів. Любив кохану дівчину і планував одружитись, створити власну сім'ю.
Як тільки відбулося повномаштабне вторгнення росії в Україну, Юрій прийняв рішення стати на захист батьківщини.
Із честю і гідністю він разом з побратимами боронив цілісність нашої держави на Херсонському, Донецькому, Запорізькому напрямках.
10.06.2023р. загинув під час танкового обстрілу поблизу н.п. Жереб'янки Запорізької області відданий Військовій присязі на вірність українському народу. Мужньо виконував військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Наказом командувача Оперативного управління військ від 29.09. 2022р. №188 був нагороджений медаллю "Каховка". Також, нагороджений відзнакою начальника розвідувального управління штабу ОК"Південь" від 2.11.2022р.№596. Указом Командира 2ГШБ Військової частини А1516 нагороджений відзнакою "За заслуги" №6521. Указом Президента України від 3.11.2023р. №732 нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступення посмертно.
Перебуваючи в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки, старався підтримати усіх, переконуючи, що усе буде добре.
Неодноразово рятував життя побратимам і ніколи не залишав у біді. Мав декілька контузій, але після одужання знову рвався у бій. Коли його мертве тіло, під страшними обстрілами, діставали з поля бою і вивозили, то воно сповзло з машини і впало. За той час поки його підняли і погрузили на борт авто, попереду шляху, яким вони мали рухатися був приліт. -І тут, Льова, ти нас врятував!- сказав побратим.
Юрко до останього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Він відважно виконував свій обов'зок громадянина України.
Я пишаюся своїм братом-Героєм. Він усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Левчук Юрій Васильович справжній Герой, який заслуговує на найвищу нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна і світла пам'ять.
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Піддубна Марина Сергіївна
23 липня 2024
2.
Шпинда Ганна Євгенівна
23 липня 2024
3.
Звізло Ольга Іванівна
23 липня 2024
4.
Теплюк Тетяна Вікторівна
23 липня 2024
5.
Шпак Світлана Володимирівна
23 липня 2024
6.
Суркова Інна Вадимівна
23 липня 2024
7.
Попова Світлана Іванівна
23 липня 2024
8.
Самунь Марія Миколаївна
23 липня 2024
9.
Ванжула Олександр Михайлович
23 липня 2024
10.
Гаврилюк Віталій Володимирович
23 липня 2024
11.
Супрунюк Сабіна Василівна
23 липня 2024
12.
Геник Валентина Андріївна
23 липня 2024
13.
Гук Зоя Олександрівна
23 липня 2024
14.
Сочнєва Ірина Валентинівна
23 липня 2024
15.
Блажівська Людмила Олександрівна
23 липня 2024
16.
Федик Оксана Василівна
23 липня 2024
17.
Ярош Ольга Олегівна
23 липня 2024
18.
Гордій Віталія Назарівна
23 липня 2024
19.
Рожик Павло Олегович
23 липня 2024
20.
Каверіна Ірина Романівна
23 липня 2024
21.
Бугровенко Ольга Володимирівна
23 липня 2024
22.
Шаргородська Кристина Ігорівна
23 липня 2024
23.
Ветрова Ніна Миколаївна
23 липня 2024
24.
Соболь Тетяна Володимирівна
23 липня 2024
25.
Дудаєва Діана Георгіївна
23 липня 2024
26.
Коцаба Марія Іванівна
23 липня 2024
27.
Глушко Людмила Сергіївна
23 липня 2024
28.
Митчик Марія Сергіївна
23 липня 2024
29.
Деревянко Ольга Олександрівна
23 липня 2024
30.
Беляєва Марина Миколаївна
23 липня 2024