Шановний пане Президенте,
Прошу вас присвоїти звання Герой України (посмертно) моєму синові, Утюжу Ігорю Олеговичу, солдату («оператору» БПЛА) 78-го Окремого Десантно-штурмового полку, який загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу населеного пункту Вербове, Запорізької області 7 грудня 2023 року, прикривши собою своїх побратимів.
Ігор завжди був за справедливість, за правду. Завжди прагнув кращої долі для України. Ще будучи зовсім юним 17 річним хлопцем, був активним учасником Революції Гідності, в перших рядах на барикадах. 18.02.2014 року був тяжко поранений та знаходився на межі життя та смерті. Попри серйозну травму, отриману на Майдані, уже за рік після завершення реабілітації Ігор долучився до АТО: пройшов спеціальну підготовку та виконував задачі з оборони другої лінії.
З перших днів повномасштабного вторгнення, незважаючи на інвалідність повернувся з-за кордону і пішов добровольцем захищати рідну Україну.
Відстоюючи та захищаючи наше спільне право на безпечне життя, він віддав своє життя без коливань. Жертвуючи собою, він сприяв майбутній перемозі в боротьбі не лише за нашу власну свободу, але й за волю всієї Європи та всіх людей вільного світу. Його самопожертва та мужність під час подій Революції Гідності був відзначений Православною Церквою України, яка нагородила Ігоря Олеговича Утюжа медаллю "За жертовність і любов до України".
За словами його побратимів, він виявився не лише вправним і мужнім воїном, але й користувався загальною повагою та авторитетом, його
енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому допомогати. Він залишився назавжди 27-річним.
Ігор із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні. Завдяки його мужнім та своєчасним діям в тому роковому бою більш ніхто не загинув, і його побратими мали можливість успішно виконати поставлене завдяння.
Ми пишаємося нашим Героєм, його незламністю, нескореністю, вважаємо що він заслуговує найвищої шани та вдячності від людей.
Пане Презеденте від імені родини, побратимів та друзів просимо підтримати петицію та надати Ігорю Олеговичу Утюжу почесне звання Героя України (посмертно), аби його вклад у незалежність країни залишався у пам'яті не тільки близьких, але й наступних поколінь сильних і впертих українців.
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!