№22/225550-еп
Шановний пане Президенте!Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, захиснику нашої Батьківщини, справжньому патріотові своєї держави, старшому солдату,помічнику гранатомета Гумінському Володимиру Петровичу!
Автор (ініціатор): Гумінська Ірина Леонідівна
Дата оприлюднення: 02 травня 2024
Шановний пане Президенте, Верховний головнокомандувачу Збройними Силами України!
Від імені сина та доньки, друзів цивільних та по службі, а також як дружина, прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, захиснику нашої Батьківщини, справжньому патріотові своєї держави, старшому солдату Гумінському Володимиру Петровичу.
Володимир проживав у смт. Романів, що на Житомирщині, був люблячим батьком двох дітей. 25 лютого 2022 року був призваний на військову службу та, не маючи ані краплі страху, вступив до лав ЗСУ, де до серпня 2023 року був у складі 61-ї бригади, 99-го батальйону, частини А3425 на посаді помічника гранатомету. У складі бригади стояв на захисті Житомирської, Київської, Миколаївської, Херсонської та Донецької областей. Брав безпосередню участь у визволенні с.Захарівка Київської обл., с.Андріївка, смт.Біла Криниця та с.Білогірка Херсонської обл. На полі бою за Соледар отримав поранення. Проте, відновившись, повернувся на фронт.
Через 18 місяців служби був переведений до складу 60-ї окремої механізованої інгулецької бригади 97-го батальйону частини А0414. Від самого початку служби Володимир, позивний «АРЕС» (Бог війни), зарекомендував себе як лідер підрозділу серед побратимів. «Умілий, сміливий, наполегливий, справедливий, з вічною посмішкою та неймовірним почуттям гумору, справжній друг, який ніколи і нікого не залишив у біді та не одноразово витягував поранених товаришів з поля бою» — так його характеризують побратими. Володимир якісно виконував свої обовʼязки, чітко дотримуючись вимог і положень бойових статутів та військових цінностей.
У ніч на 3 листопада 2023 року, пройшовши 21 місяць пекла, на 618-й день війни проти російського терору, у віці 39 років, в наслідок обстрілу ворожого снайпера, Володимир отримав несумісне з життям наскрізне вогнепальне поранення в голову. Герой загинув на місці, відбиваючи н.п.Терни, Лиманської міської територіальної громади Донецької області.
Мій чоловік був справжньою опорою для родини та держави, був батьком, якого ніколи і ніхто не замінить, був безкорисливим другом та справжнім Воїном, який заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Дуже прошу Президента України дослухатися до мого прохання.
Від імені сина та доньки, друзів цивільних та по службі, а також як дружина, прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, захиснику нашої Батьківщини, справжньому патріотові своєї держави, старшому солдату Гумінському Володимиру Петровичу.
Володимир проживав у смт. Романів, що на Житомирщині, був люблячим батьком двох дітей. 25 лютого 2022 року був призваний на військову службу та, не маючи ані краплі страху, вступив до лав ЗСУ, де до серпня 2023 року був у складі 61-ї бригади, 99-го батальйону, частини А3425 на посаді помічника гранатомету. У складі бригади стояв на захисті Житомирської, Київської, Миколаївської, Херсонської та Донецької областей. Брав безпосередню участь у визволенні с.Захарівка Київської обл., с.Андріївка, смт.Біла Криниця та с.Білогірка Херсонської обл. На полі бою за Соледар отримав поранення. Проте, відновившись, повернувся на фронт.
Через 18 місяців служби був переведений до складу 60-ї окремої механізованої інгулецької бригади 97-го батальйону частини А0414. Від самого початку служби Володимир, позивний «АРЕС» (Бог війни), зарекомендував себе як лідер підрозділу серед побратимів. «Умілий, сміливий, наполегливий, справедливий, з вічною посмішкою та неймовірним почуттям гумору, справжній друг, який ніколи і нікого не залишив у біді та не одноразово витягував поранених товаришів з поля бою» — так його характеризують побратими. Володимир якісно виконував свої обовʼязки, чітко дотримуючись вимог і положень бойових статутів та військових цінностей.
У ніч на 3 листопада 2023 року, пройшовши 21 місяць пекла, на 618-й день війни проти російського терору, у віці 39 років, в наслідок обстрілу ворожого снайпера, Володимир отримав несумісне з життям наскрізне вогнепальне поранення в голову. Герой загинув на місці, відбиваючи н.п.Терни, Лиманської міської територіальної громади Донецької області.
Мій чоловік був справжньою опорою для родини та держави, був батьком, якого ніколи і ніхто не замінить, був безкорисливим другом та справжнім Воїном, який заслуговує на найвищу державну нагороду — Герой України (посмертно).
Дуже прошу Президента України дослухатися до мого прохання.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Хулуп Катерина Олександрівна
24 липня 2024
2.
Герман Ірина Григорівна
24 липня 2024
3.
Василишин Юрій Тарасович
24 липня 2024
4.
Легка Алла Віталіївна
24 липня 2024
5.
Калашнікова Анастасія Володимирівна
24 липня 2024
6.
Карпенко Ірина Юріївна
24 липня 2024
7.
Білик Ірина Павлівна
24 липня 2024
8.
Климчук Інна Петрівна
24 липня 2024
9.
Грищенко Олександр Вікторович
24 липня 2024
10.
Ситніков Дмитро Віталійович
24 липня 2024
11.
Диннікова Тамара Борисівна
24 липня 2024
12.
Берлим Євгенія Анатоліївна
24 липня 2024
13.
Крупчук Оксана Онисимівна
24 липня 2024
14.
Шаповалова Оксана Вікторівна
24 липня 2024
15.
Сирота Альона Вікторівна
24 липня 2024
16.
Репринцева Юлія Костянтинівна
24 липня 2024
17.
Єна Владислав Олександрович
24 липня 2024
18.
Корж Ольга Миколаївна
24 липня 2024
19.
Маркус Ірина Миколаївна
24 липня 2024
20.
Моргалюк Олена Іванівна
24 липня 2024
21.
Симоненко Ніна Іванівна
23 липня 2024
22.
Деньгуб Марина Анатоліївна
23 липня 2024
23.
Хрущ Владислав Васильович
23 липня 2024
24.
Колосовська Юліанна Артемівна
23 липня 2024
25.
Мельник Світлана Валеріївна
23 липня 2024
26.
Василенко Ольга Іванівна
23 липня 2024
27.
Мигур Софія Олексіївна
23 липня 2024
28.
Войналович Ельміра Вахідівна
23 липня 2024
29.
Міліщук Ольга Петрівна
23 липня 2024
30.
Роїк Максим Ігорович
23 липня 2024