Пане Президент!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини, МАРТИНЯКУ ІГОРУ МИКОЛАЙОВИЧУ , молодшому сержанту 1 стрілецької роти 75 батальйону 102 бригади .
Адже Ігор Мартиняк - справжній Герой не на словах.
Пройшов Майдан Гідності та в найскладніші дні повномасштабного вторгнення повернувся з Польщі в Україну, щоб добровільно вступити у тероборону.
Що ж зародило у душі молодого Ігоря Мартиняка цей ген відданості Батьківщині?.. Мабуть, рідне село, яке славилося відвагою Осипа Микитки й повстанським духом. Але, перш за все, сім’я, яка була для ІГОРА прикладом та місцем «внутрішньої сили»… Разом вони виплекали у душі ВОЇНА неймовірну ЛЮБОВ, яка виявилась сильнішою за будь-який страх і до останньої хвилі спонукала захищати найдорожче.
Цю складну дорогу Воїна Ігор Мартиняк розпочав з перших днів повномасштабної війни - 11 березня 2022-го. Щоб захищати Україну земляка не спиняли певні вади із зором й те, що до цього ніколи не тримав у руках зброю. Він чітко вирішив для себе – « Необхідно!». Тож добровільно записується у ТрО, проходить навчання і 26 квітня вже вирушає у Запорізький напрямок.
За плечами військового майже два роки оборони, непрості будні Воїна, які переплітаються з доброю звісткою з дому – народився синочок Тадейчик.
«Важко було повертатися на фронт, коли тримаєш на руках немовлятко. На тебе дивляться ті маленькі, щирі оченята, але треба назад. Мусиш, бо хочеш захистити своїх рідних, синочків…», - говорив бойовим друзям Ігор Мартиняк.
6 листопада 2023 року, коли ворог наблизився впритул, молодший сержант 1 стрілецької роти 75 батальйону 102 бригади не покинув позиції.
Попри важкі травми й поранення воїн продовжував оборону.
Останніми словами Героя стали «Слава Україні!»...відтак - пролунала автоматна черга ворога...
Серце молодого і відважного Ігора Мартиняка зупинилося на околицях населеного пункту Гуляйполе Запорізької області.
За словами побратимів він був майстерним і мужнім воїном, користувався повагою та авторитетом, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому допомагати.
Ми усі пишаємося ІГОРЕМ, його мужністю та силою духу.
Пане Президент від імені матері , дружини , двох маленьких синів та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту МАРТИНЯКУ ІГОРУ МИКОЛАЙОВИЧУ 04.05.1983 року народження.
Уклін та шана Герою.
Вічна пам'ять.
Слава Україні !!!