Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму та відданому захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату навідникові гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти, гірсько-штурмового батальйону, військової частини А1556 - Лахновському Олексію Сергійовичу (03.09.1995 р.н.).
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в нашу країну Олексій пішов добровільно з честю та гідністю в лави ЗСУ. Ставши на захист України, до останнього подиху боронив цілісність нашої держави.
Олексій ніс службу на Запорізькому напрямку. Під час відбиття штурму отримав перше осколкове поранення . Лише вдвох Олексій і його побратим вдало відважно відбили наступ ворога. За що отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України (6 червня 2022 р.).
Лахновський Олексій завжди сумлінно виконував усі бойові завдання, був прикладом для своїх побратимів.
27.08.2022 року під час боїв за Херсон, йдучи на штурм, звільняючи території України, отримав важке поранення правого колінного суглоба, розрива мініска, які йому імплантували в коліно.
Після тримісячної реабілітації Олексій, не вагаючись, з травмованою ногою знову пішов боронити рідну державу.
Ніс службу на Запорізькому напрямку. Брав активну участь у виконанні бойових завдань. Був гідним учителем для молодих воїнів, передаючи їм усі свої навички і вміння.
Олексій не лише виконував бойові накази, а й надавав першу невідкладну медичну допомогу своїм бойовим побратимам.
11.10.2023 р. на Запорізькому напрямку здійснював заходи щодо оборони щойно зайнятих позицій.
12 і 13.10.2023 р. обороняв зайняті позиції. Відбиваючи безперервні штурми ворога, як би не було важко, вистояв.
Останній свій бій Олексій прийняв 14.10.2023 р. Не здався. Не відступив. Боровся до останнього подиху, віддавши своє життя за кожного з нас, за Україну і за її цілісність.
Я пишаюсь своїм чоловіком ,а два маленьких сина своїм Батьком -Героєм.
Олексій усе віддав за нас із вами,за вільну Україну та мир,маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Лахновський Олексій Сергійович справжній Герой який заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України (посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
№22/226006-еп
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму та відданому захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату навідникові гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти, гірсько-штурмового батальйону, військової частини А1556 - Лахновському Олексію Сергійовичу (03.09.1995 р.н.).
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в нашу країну Олексій пішов добровільно з честю та гідністю в лави ЗСУ. Ставши на захист України, до останнього подиху боронив цілісність нашої держави.
Олексій ніс службу на Запорізькому напрямку. Під час відбиття штурму отримав перше осколкове поранення . Лише вдвох Олексій і його побратим вдало відважно відбили наступ ворога. За що отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України (6 червня 2022 р.).
Лахновський Олексій завжди сумлінно виконував усі бойові завдання, був прикладом для своїх побратимів.
27.08.2022 року під час боїв за Херсон, йдучи на штурм, звільняючи території України, отримав важке поранення правого колінного суглоба, розрива мініска, які йому імплантували в коліно.
Після тримісячної реабілітації Олексій, не вагаючись, з травмованою ногою знову пішов боронити рідну державу.
Ніс службу на Запорізькому напрямку. Брав активну участь у виконанні бойових завдань. Був гідним учителем для молодих воїнів, передаючи їм усі свої навички і вміння.
Олексій не лише виконував бойові накази, а й надавав першу невідкладну медичну допомогу своїм бойовим побратимам.
11.10.2023 р. на Запорізькому напрямку здійснював заходи щодо оборони щойно зайнятих позицій.
12 і 13.10.2023 р. обороняв зайняті позиції. Відбиваючи безперервні штурми ворога, як би не було важко, вистояв.
Останній свій бій Олексій прийняв 14.10.2023 р. Не здався. Не відступив. Боровся до останнього подиху, віддавши своє життя за кожного з нас, за Україну і за її цілісність.
Я пишаюсь своїм чоловіком ,а два маленьких сина своїм Батьком -Героєм.
Олексій усе віддав за нас із вами,за вільну Україну та мир,маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Лахновський Олексій Сергійович справжній Герой який заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України (посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму та відданому захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату навідникові гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти, гірсько-штурмового батальйону, військової частини А1556 - Лахновському Олексію Сергійовичу (03.09.1995 р.н.).
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в нашу країну Олексій пішов добровільно з честю та гідністю в лави ЗСУ. Ставши на захист України, до останнього подиху боронив цілісність нашої держави.
Олексій ніс службу на Запорізькому напрямку. Під час відбиття штурму отримав перше осколкове поранення . Лише вдвох Олексій і його побратим вдало відважно відбили наступ ворога. За що отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України (6 червня 2022 р.).
Лахновський Олексій завжди сумлінно виконував усі бойові завдання, був прикладом для своїх побратимів.
27.08.2022 року під час боїв за Херсон, йдучи на штурм, звільняючи території України, отримав важке поранення правого колінного суглоба, розрива мініска, які йому імплантували в коліно.
Після тримісячної реабілітації Олексій, не вагаючись, з травмованою ногою знову пішов боронити рідну державу.
Ніс службу на Запорізькому напрямку. Брав активну участь у виконанні бойових завдань. Був гідним учителем для молодих воїнів, передаючи їм усі свої навички і вміння.
Олексій не лише виконував бойові накази, а й надавав першу невідкладну медичну допомогу своїм бойовим побратимам.
11.10.2023 р. на Запорізькому напрямку здійснював заходи щодо оборони щойно зайнятих позицій.
12 і 13.10.2023 р. обороняв зайняті позиції. Відбиваючи безперервні штурми ворога, як би не було важко, вистояв.
Останній свій бій Олексій прийняв 14.10.2023 р. Не здався. Не відступив. Боровся до останнього подиху, віддавши своє життя за кожного з нас, за Україну і за її цілісність.
Я пишаюсь своїм чоловіком ,а два маленьких сина своїм Батьком -Героєм.
Олексій усе віддав за нас із вами,за вільну Україну та мир,маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Лахновський Олексій Сергійович справжній Герой який заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України (посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму та відданому захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату навідникові гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти, гірсько-штурмового батальйону, військової частини А1556 - Лахновському Олексію Сергійовичу (03.09.1995 р.н.).
У перші дні повномасштабного вторгнення росії в нашу країну Олексій пішов добровільно з честю та гідністю в лави ЗСУ. Ставши на захист України, до останнього подиху боронив цілісність нашої держави.
Олексій ніс службу на Запорізькому напрямку. Під час відбиття штурму отримав перше осколкове поранення . Лише вдвох Олексій і його побратим вдало відважно відбили наступ ворога. За що отримав медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України (6 червня 2022 р.).
Лахновський Олексій завжди сумлінно виконував усі бойові завдання, був прикладом для своїх побратимів.
27.08.2022 року під час боїв за Херсон, йдучи на штурм, звільняючи території України, отримав важке поранення правого колінного суглоба, розрива мініска, які йому імплантували в коліно.
Після тримісячної реабілітації Олексій, не вагаючись, з травмованою ногою знову пішов боронити рідну державу.
Ніс службу на Запорізькому напрямку. Брав активну участь у виконанні бойових завдань. Був гідним учителем для молодих воїнів, передаючи їм усі свої навички і вміння.
Олексій не лише виконував бойові накази, а й надавав першу невідкладну медичну допомогу своїм бойовим побратимам.
11.10.2023 р. на Запорізькому напрямку здійснював заходи щодо оборони щойно зайнятих позицій.
12 і 13.10.2023 р. обороняв зайняті позиції. Відбиваючи безперервні штурми ворога, як би не було важко, вистояв.
Останній свій бій Олексій прийняв 14.10.2023 р. Не здався. Не відступив. Боровся до останнього подиху, віддавши своє життя за кожного з нас, за Україну і за її цілісність.
Я пишаюсь своїм чоловіком ,а два маленьких сина своїм Батьком -Героєм.
Олексій усе віддав за нас із вами,за вільну Україну та мир,маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Лахновський Олексій Сергійович справжній Герой який заслуговує на найвищу нагороду – звання Героя України (посмертно).
Уклін та шана Герою!
Вічна пам’ять.
Слава Україні!