№22/226084-еп
Прохання присвоїти звання Героя України (Посмертно) Назарію Гринцевичу
Автор (ініціатор): Левченко Ігор Олександрович
Дата оприлюднення: 13 травня 2024
Прохання до президента України присвоїти звання Героя України (Посмертно) Назарію Гринцевичу.
Назарій Гринцевич народився 10 березня 2003 в місті Вінниця. Ще до свого повноліття таємно пройшов курс молодого бійця в «Азові»[1].
Парамедик, наймолодший серед азовців під час оборони Маріуполя[2]. 19-й день народження зустрів, обороняючи Маріуполь від росіян[2].
20 травня 2022 командир загону спецпризначення «Азов» Денис Прокопенко повідомив, що на 86-й день кругової оборони Маріуполя був отриманий наказ про припинення оборони міста. Першочергові вимоги про евакуацію цивільних, поранених та загиблих були виконані[3]. Гринцевич, разом зі своїми побратимами, потрапив у полон до росіян, де провів 4 місяці. Після звільнення повернувся на службу[4]. В Азові заснував підрозділ "Контакт-12", де керував взводом оптичних спостерігачів.
21 вересня 2022 визволений з полону при обміні військовополоненими[5]. Після звільнення він разом із товаришами заснував підрозділ «Контакт 12». Там «Грєнка» був командиром взводу оптичних спостерігачів.
Загинув в бою 6 травня 2024 року[6]. Без Назарія лишились мати, сестра й брат.
Назарій Гринцевич народився 10 березня 2003 в місті Вінниця. Ще до свого повноліття таємно пройшов курс молодого бійця в «Азові»[1].
Парамедик, наймолодший серед азовців під час оборони Маріуполя[2]. 19-й день народження зустрів, обороняючи Маріуполь від росіян[2].
20 травня 2022 командир загону спецпризначення «Азов» Денис Прокопенко повідомив, що на 86-й день кругової оборони Маріуполя був отриманий наказ про припинення оборони міста. Першочергові вимоги про евакуацію цивільних, поранених та загиблих були виконані[3]. Гринцевич, разом зі своїми побратимами, потрапив у полон до росіян, де провів 4 місяці. Після звільнення повернувся на службу[4]. В Азові заснував підрозділ "Контакт-12", де керував взводом оптичних спостерігачів.
21 вересня 2022 визволений з полону при обміні військовополоненими[5]. Після звільнення він разом із товаришами заснував підрозділ «Контакт 12». Там «Грєнка» був командиром взводу оптичних спостерігачів.
Загинув в бою 6 травня 2024 року[6]. Без Назарія лишились мати, сестра й брат.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Козинська Лариса Миколаївна
13 серпня 2024
2.
Соколова Олена Сергіївна
13 серпня 2024
3.
Угрин Любов Борисівна
13 серпня 2024
4.
Сюр Ганна Анатоліївна
13 серпня 2024
5.
Бабак Оксана Вікторівна
13 серпня 2024
6.
Алєшкова Марія Олександрівна
13 серпня 2024
7.
Беднарчук Анна Дмитрівна
13 серпня 2024
8.
Вовк Яна Вікторівна
13 серпня 2024
9.
Волошина Анастасія Олександрівна
13 серпня 2024
10.
Сірко Ольга Василівна
13 серпня 2024
11.
Мельник Тетяна Борисівна
13 серпня 2024
12.
Любченко Оксана Олександрівна
13 серпня 2024
13.
Сіренко Аліна Олегівна
13 серпня 2024
14.
Фучижий Ольга Олександрівна
13 серпня 2024
15.
Вікульєва Тетяна Вікторівна
13 серпня 2024
16.
Чепак Ольга Семенівна
13 серпня 2024
17.
Наконечна Катерина Анатоліївна
13 серпня 2024
18.
Ткачук Ірина Миколаївна
13 серпня 2024
19.
Бубенко Оксана Василівна
13 серпня 2024
20.
Дзюба Олена Станіславівна
13 серпня 2024
21.
Дулиба Оксана Ярославівна
13 серпня 2024
22.
Коцюба Інна Григорівна
13 серпня 2024
23.
Цап Яна Ігорівна
13 серпня 2024
24.
Олех Марія Миколаївна
13 серпня 2024
25.
Михайлова Інна Олександрівна
13 серпня 2024
26.
Федорусова Оксана Олегівна
13 серпня 2024
27.
Козін Олена Миколаївна
13 серпня 2024
28.
Дуляницька Леся Степанівна
13 серпня 2024
29.
Короленко Тетяна Вікторівна
13 серпня 2024
30.
Січка Юлія Володимирівна
13 серпня 2024