Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому сержанту військової служби, ОДИНЕЦЬ ВАЛЕРІЮ ІВАНОВИЧУ 29.07.1977 р.н. – відважному патріоту України, який з першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, захищаючи Батьківщину від російських загарбників, мужньо стояв на захисті спокою та незалежності нашої держави до останнього свого подиху.
45-річний Одинець Валерій Іванович 29.07.1977 р.н., військовослужбовець військової частини А2960 (А1619) трагічно загинув 19.07.2023 року під час виконання військового завдання, пов’язаного із захистом Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, поблизу н.п. Невельське, Покровського р-ну, Донецької області.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Валерій боронив нашу країну в складі 56 бригади. Був учасником АТО.
Ранок 24.02.2022 року зустрів у військоматі, де був розподілений в 59-у окрему мотопіхотну бригаду ім. Я. Гандзюка.
Пішов боронити нашу країну зі словами: “Треба їх зупинити там, щоб їх не було тут!“.
Починав з м. Миколаєва, далі Миколаївська область (с. Любомирівка, с. Тернові Поди...), Херсонський напрямок, м. Херсон, і 17.11.2022 року вирушили на Донецький напрямок.
14.12.2022 року отримав поранення. Пройшов довготривале лікування, згодом повернувся до виконання бойових завдань.
Після бою 19.07.2022 року був його другий день народження. Але, на жаль, рівно через рік доля була непохитною і несправедливою.
Справжній патріот, чуйний, добрий чоловік, батько та друг. Надзвичайно принциповий і з величезним прагненням до справедливості. Не ховався за спинами, захищав і оберігав усіх, – таким був і залишиться навічно у пам’яті всіх, хто знали його й любили.
Без батька залишились донечки: 16-річна Надія та 5-річна Анна.
Одинець Валерій Іванович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!