Про присвоєння звання Героя України (посмертно) мужньому та відважному захисникові України, Андрію Потічному - інспектору взводу №3 роти №1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») в «Об’єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України «Лють» - лейтенанту поліції, уродженця та жителя м. Ужгород, 28.03.1997 року народження.
Пане Президенте! Просимо Вас від імені матері, батька, рідного старшого брата, друзів цивільних та по службі присвоїти звання ГЕРОЙ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) мужньому та відважному захисникові України, інспектору взводу №3 роти №1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») в «Об’єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України «Лють» – ПОТІЧНОМУ АНДРІЮ ЮРІЙОВИЧУ із м. Ужгорода.
Він був справжнім патріотом, мужнім і вірним воїном для Батьківщини України! Його боротьба за волю Вітчизни почалася в березні 2023 року, коли Андрій без вагань прийняв вольове рішення добровільно вступити в батальйон «Лють» від Департаменту Національної Поліції на захист України. Але життя молодого інспектора взводу №3 роти №1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») в «Об’єднаній штурмовій бригаді Національної поліції України «Лють» обірвалось, виконуючи бойове розпорядження у напрямку населеного пункту Кліщіївки Бахмутсьокого району Донецької області, де молодий воїн загинув від ворожого обстрілу російських окупантів 18 вересня 2023 року. Андрій, загинув героїчно - під час обстрілу прикрив собою трьох побратимів. Йому назавжди залишилось 26……
Андрій був молодий, талановитий, розумний, цілеспрямований. Йому б ще жити і жити, творити майбутнє України, служити своєму народу та мріяти, будувати плани… але, на жаль, його не стало…
Він був неймовірно світлою і доброю людиною, чудовим фахівцем своєї справи, вірним і надійним товаришем, чесним офіцером і добросовісним військовим. Знайшов своє призначення в боротьбі за нашу Неньку Україну - вступив на заочне відділення в Одеську національну академію внутрішніх справ та у вересні мав йти на першу сесію… Він так багато міг би зробити, якби на заваді не стала ця жахлива війна… Усі, хто знав Андрія, сприйняли звістку про його загибель із невимовним болем у серці…
Просимо Вас, пане Президенте, розглянути петицію та таким чином вшанувати пам'ять нашому Герою, Потічному Андрію, який до останнього стояв зі зброєю в руках заради нашої перемоги!
Слава Україні! Героям Слава!!!