Присвоїти заслужене і почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту БІЛОВИЦЬКОМУ Олегу Олександровичу

Шановний Президенте!

До вас звертається старша сестра , батьки , брати та сестри всі родичі, друзі загиблого воїна

Прошу Вас присвоїти заслужене і почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту , командиру 3-го відділення 2-го взводу оперативного
призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го
батальйону оперативного призначення, БІЛОВИЦЬКОМУ Олегу Олександровичу 01.04.1998 року народження, уродженцю смт Кегичівка , Харківської обл


Олег — кулеметник. До війська призвався у 2018 році. Після строкової служби підписав перший трирічний контракт.
Харківський гвардієць вже міркував чи продовжувати його чи повертатися до цивільного життя, але поїхав у чергову ротацію на північ Луганщини, де виконував завдання у складі Об’єднаних сил, мовляв: це був би непоганий “дембельський акорд”. Але саме там його доля зробила неймовірно крутий поворот – розпочалося повномасштабне вторгнення
“На Луганщині це все починалося набагато раніше, ніж всюди: ще до 24 лютого. Вже 13-го були “нормальні”[інтенсивніші, ніж до того] обстріли.Розпочалися жорстокі бої за Кремінну, Рубіжне, Попасну та Сєвєродонецьк. У вирі цих подій опинився й Олег.
Коли все почалось був старшим на ВОП [взводний опорний пункт] у районі Нового Айдару. На початку березня 2022 отримав
Вогнепальне осколкове сліпе поранення шийно-надключичної ділянки з наявністю
стороннього тіла (осколок )
Довго відпочивати після поранення Олегу не довелося, він знову опинився у “гарячій точці” – тепер на Харківщині, у районі Руської Лозової.
Потім відправили до Бахмуту , де тривали тяжкі бої. Виходивши зі своєю групою бійців, яку Олег очолював, на визначені позиції зайняти оборону, поки розводив людей по місцях, ворог ударив по ним зі стрілецької зброї, і з підствольних гранатометів та АГСа (станкового автоматичного гранатомета).
До окопу Олег не встиг добігти — упав у найближчу ямку просто на побратима, що вже там лежав. Практично накрив його своїм тілом, тож коли поруч вибухнув ВОГ (осколковий гранатометний боєпри-пас), Олегу осколками посікло руку й ногу. Це було вже його друге поранення.
(ВОП правого плеча. ВОП правої лопаткової ділянки. ВОП бокової поверхні черевної стінки
справа.)
Після реабілітації Олег знову повертається до служби і знову відправляють до «гарячої точки» де 09.09.2023 о 15.48 год.
під час ворожого артилерійського
обстрілу підрозділами збройних сил російської федерації на позиції «Вашингтон», що розташована на пв . сх. околиці н . п . Роботине Пологівського району Запорізької області безвісті зник молодший
сержант Біловицький О.О.
Страшні місяці незнання, очікування та сподівань..
Це напевно найстрашніший період, бо ж незнання мучить неймовірно,
очікування аналізу ДНК. На жаль, він підтвердив найгірше...
Вірний у присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність загинув 9 вересня 2023 року

Йому було і залишилось навіки 25 років скільки в житті він міг ще справ встигнути зробити
Жорстока війна забирає життя молоді яка повинна жити, забирає найкращих наш воїн любив життя і боровся за життя всієї Країни не замислюючись він став на захист держави і відав життя за усіх нас

Прошу вас, пане Президенте, розглянути та підписати цю петицію відати шану загиблому воїну та присвоїти БІЛОВИЦЬКОМУ Олегу Олександровичу найвищу державну нагороду- Герой України(посмертно).
Вічна і світла пам'ять усім хто відав своє життя за майбутнє України. Слава Герою. Велике дякую воїнам які стоять на захисті держави та свого народу!