Мій син, з першого дня повномасштабного вторгнення пішов добровольцем захищати нашу Країну!згодом приєднався до 3-Ї окремої штурмової бригади.
Незважаючи на його юний вік, він дуже хотів прикласти особисті зусилля для нашої перемоги! Пройшов навчання, і завжди рвався на передову. Рік тому отримав важкі поранення, захищаючи кордони під Бахмутом.Після довготривалої реабілітації знову повернувся на фронт. Під час чергового боєвого завдання, у складі штурмового батальйону на посаді снайпера загинув від обстрілу вражого гранатомета. А потім ще й згорів.. він був завзятим хлопцем, і не боявся віддати своє життя заради своїх рідних, своїх молодших братів, та нашої Неньки!
Я вважаю, що саме завдяки таким відважним синам та донькам ми переможемо!