Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) учаснику вертолітних місій у заблокований Маріуполь молодшому сержанту ГУР МО Гавриленко Івану Михайловичу

Гавриленко Іван Михайлович 14.02.1990 р.н. розпочав свій військовий шлях у 2008 році зі служби в елітних військах морської піхоти в Автономній Республіці Крим.
Був розвідником 1 розвідувального відділення розвідувального взводу у 1 окремому батальйоні морської піхоти.
Брав участь у супротиві окупації Криму в 2013-2014 роках. Під час анексії півострову Іван залишився вірним присязі та народу України. У 2014 році підписав контракт у Миколаєві, куди передислокувався 1 ОБМП (Феодосія) та зразково виконував обовʼязки зам.командира взводу, брав безпосередню участь в АТО/ ООС. За його плечима багато виконаних успішно операцій та завдань.
У перші ж дні повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб знову стати на захист нашої Батьківщини. У березні 2022 року боронив Київщину (Ірпінь, Бучу) у складі 10-го загону ГУР МО, брав участь в засадних, диверсійних діях в тилу ворога та повітряних операціях до окупованого Маріуполя.

Під час повної блокади Маріуполя Іван Гавриленко у складі екіпажу гелікоптерів Мі-24/Мі-8 неодноразово здійснював безпрецедентні та вкрай небезпечні вильоти до Маріупольського гарнізону, оточеного ворогом заводу «Азовсталь». На його рахунку перші успішні авіапрориви з підкріпленням, медикаментами, засобами зв’язку, озброєнням та врятовані життя багатьох важкопоранених.
Останній бойовий виліт він зі своїми побратимами здійснив в ніч з 04 на 05 квітня 2022 року. Бойовий гвинтокрил,на якому перебував розвідник був збитий загарбниками. З екіпажу вижив лише Іван, але намагаючись пробратися до своїх він підірвався на розтяжці та був взятий у полон ворогом.
Декілька тижнів перебував у дуже важкому стані, отримавши комбіновані травми обох ніг, перелом правої гомілки та опіки 60% тіла, а не отримавши належної медичної допомоги, помер у полоні 22 квітня.

Іван завжди був відданим патріотом своєї рідної землі і свідомо присвятив себе військовій справі за що, був неодноразово нагороджений:

- Памʼятним знакам « За воїнську доблесть. Вірні завжди» «10»квітня 2014 року.

-Орденом «За мужність» ІІІ ступеня «4»грудня 2015 року №680/2015

-Президентською відзнакою за участь в АТО.

-Відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» від «17»лютого 2016 року №53/2016

-Медаллю «Захиснику Вітчизни» 23.07.2016 Серія30№310

-Нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня 27.10.2017 № 500

-Орденом «За мужність» ІІ ступеня нагороджений (ПОСМЕРТНО) 24.08.2023 року №516/2023

Я пишаюся своїм чоловіком, який чітко усвідомлював всі ризики та надважливість вертолітних місій в умовах повного оточення Маріуполя, він зажди був Героєм для мене та двох наших діток.
Прошу присвоїти Гавриленко Івану Михайловичу найвище почесне звання нашої Держави, за яку він не вагаючись віддав своє молоде життя - Героя України із врученням ордена «Золота зірка посмертно.
Слава Україні!