Пане Президенте, просимо розглянути петицію про надання почесного звання Герой України військовослужбовцю 24 омбр 1 стрілецького батальйону військової частини А0998 - Марцуну Юрію Михайловичу, який віддав своє життя за мирне майбутнє України та українського народу.
Юрій народився у смт Славське, яке розташоване за більш ніж 1000 км від лінії бойових дій. Проте коли почалось АТО 2014 року
не зміг сидіти вдома та пішов на фронт нікому нічого не сказавши, а через кілька років звільнився.
З перших днів повномасштабного вторгнення знову пішов на фронт, де отримав поранення, коли його машина на бойовому завданні підірвалася на міні. Проте, не дивлячись ні на що, повернувся до побратимів з якими пліч-о-пліч захищав нашу країну.
Юрій був відважним воїном, пройшов бої у найзапекліших точках на Луганщині, Донеччині та брав участь у звільненні Херсонщини.
За що отримав нагороди «Золотий хрест» від головнокомандувача В. Залужного, «Ветеран війни», орден «За заслуги» та нагороду від бригади - «Золотий Лев».
Юрій був сапером, але нещодавно його перевели тримати позиції в с. Дружба, Бахмутського р-ну, Донецької області де він загинув від прямого мінометного влучання, під час виконання бойового завдання із виявлення ворожих позицій.
Загинув він 6.03.2024 у день свого народження, йому виповнилось 46 років. За 4 дні він мав повернутися додому та стати військовим інструктором, за 10 днів мав одружитись з коханою, його життя мало повністю змінитись, але не збулось…
Це була Людина Слова, до нього прислухались, цінували та поважали. Він був справжнім сином України тому не зміг стояти осторонь. Світла та вічна пам’ять людині котра поклала своє життя за нашу свободу.
Поховали Героя в рідному містечку Славське у Львівській області.
У Юрія залишилась мати, сестра, син, двоє братів, кохана та побратими.