Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) ХОРТІВУ МИХАЙЛУ ІВАНОВИЧУ

Шановний Пане Президенте!

До вас звертається сім’я загиблого військовослужбовця.

Прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю Збройних Сил України солдату гранатометнику 57-ОМПБр Хортіву Михайлу Івановичу (позивний «Гібсон») (01.03.1980-03.09.2022рр).

Хортів Михайло Іванович народився 1 березня 1980 року у селі Рошняте, Калуського району (до недавна, Рожнятівського району) , Івано-Франківської області, де і проживав усе своє подальше життя разом з сім’єю.
З початку повномасштабного вторгнення отримавши повістку 11 квітня 2022 року без жодних вагань вступив на військову службу. Пройшов базові курси підготовки на Яворівському полігоні Львівської області та прийняв присягу на вірність народу України. Після чого був направлений на подальше проходження служби солдатом-гранатометником 2 механізованого відділення, 2 механізованого взводу, 2 механізованої роти 34 батальйону 57-ОМПБр імені кошового отамана Костя Гордієнка військової частини А4395.
Перші бої провів у населених пунктах Бахмут, Луганське, Гірське, Костянтинівка. Під час виконання бойового завдання у гарячій точці в селі Тошківка отримав бойове осколкове поранення в ногу та контузію. Проходив лікування у у госпіталі Олександрівки та у лікарні Краматорська.
Після ротації приїхав до рідного дому у довгоочікувану відпустку на три дні. 14 липня повернувся до виконання службових обовʼязків.
За час проходження служби прийняв бої У містах Чернігівської, Харківської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської та Херсонської областях.
Його найбільшим бажанням було дожити до перемоги. Але не судилося…
Свій останній бій Михайло зустрів 3 вересня 2022 року борючись за звільнення рідного краю під час артилерійського обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення з противником під час наступальних дій в районі н.п. Сухий ставок, с. Безіменне Херсонської області. З місяця вересня 2022 року до місяця лютого 2024 року вважався безвісти зниклим. Тільки 16 грудня після співпадіння ДНК тіло загиблого було відправлено на спочинок до рідного краю.
у своєму останньому бою він зберіг життя побратимам, накривши одним пострілом ворожі машини противників які не змогли висадитись.

У героя залишились дружина, дочка та сини.

Прошу підтримати усіх небайдужих клопотання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Хортіву Михайлу Івановичу, який до кінця виконав громадянський обов’язок поклавши своє життя не тільки за Державу а і за кожного з нас, за кожен наш прожитий день під чистим і мирним небом.