Пане Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої країни, штурмовику-кулеметнику 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Збройних сил України Кеніз Артему Петровичу.

Шановний пане Президенте!
Прошу розглянути петицію, щодо присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) справжньому та мужньому Захистнику України Кеніз Артему Петровичу штурмовику-кулеметнику 1-го взводу 7-ї роти 3-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Збройних сил України, який під час чергового штурму ворожих позицій 11 червня 2023 у районі населеного пункту Роботине Пологівського району Артем загинув від проникаючих уламкових поранень голови , йому було 23 роки.
Артем Петрович Кеніз народився 29 грудня 1999 року (за два дні до Міленіуму) у селі Новомихайлівка Чернігівського району (сьогодні Чернігівської ТГ Бердянського району) Запорізької області.
Артем був веселою, кмітливою дитиною, душею компанії. Навчався у Новомихайлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, як і більшість хлопчаків, з предметів йому подобалось трудове навчання та фізичну культуру, цікавився техніку. Був доброзичливим, завжди готовим прийти на допомогу друзям.
Після закінчення 9 класів школи у 2015 році Артем вступив до Запорізького профільного ліцею автотранспорту, де здобував професію слюсаря з ремонту автотранспорту. Під час навчання виявив себе дисциплінованим, старанним учнем, товариським юнаком, душею компанії, любив практичні заняття. Після закінчення ліцею у 2018 році змінив кілька місць роботи, поки не влаштувався охоронцем у Запорізькому супермаркеті АТБ по вулиці, названій на честь героя Російсько-Української війни В'ячеслава Зайцева, де на час початку повномасштабної агресії росії працював старшим охоронником. Робота подобалася, і як сільська дитина – роботи не боявся. Для підвищення освітнього і фахового рівня у 2021 році вступив на заочне відділення Торговельного коледжу ЗНУ за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».
08.03.2022 року був добровільно мобілізований ( не маючи військового досвіду)до лав Збройних Сил України військовослужбовцем роти охорони (підрозділу тероборони)
Бойову службу ніс на блокпостах у місті та навколо нього. Пізніше підрозділ виконував бойові завдання поблизу селища Комишуваха на Запорізькому напрямку.
У кінці травня з декількох рот тероборони було утворено 59-й окремий cтрілецький батальйон, який відправили на навчання на базу в Харківській області. Після навчання батальйон направляють на Донецький напрямок, де підрозділ бере участь у важких боях під Бахмутом, Курдюмівкою, Зайцевим. Там їхній підрозділ виконав декілька важливих завдань, де Артем із побратимами пройшли з гідністю випробування передньою лінією фронту.
Пройшовши навчання за кордоном , був зарахований до 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» .Як це було заведено в УПА, солдати та сержанти звертаються один до одного словом “друже”, а до офіцера звернення звучить “друже командире”. До Артема побратими зверталися на псевдо “Друже майор”, яке він отримав ще в Запоріжжі, коли на блокпосту до нього підійшов цивільний і звернувся: «Пане майор, я хочу допомогти військовій частині». А в дружніх бесідах Артема, якого дуже любили й поважали, називали ласкаво “майорчик”. Після комплектації бригади було проведено тривалу, серйозну підготовку та вишкіл вояків. Кожен розумів серйозність поставлених перед бригадою завдань.
На початку червня 2023 року 47-ій бригаді було поставлено складне та важливе завдання — проривати ворожу оборону на Запоріжжі від Оріхова й Малої Токмачки вздовж лінії фронту в напрямку міста Токмак. Московити облаштували декілька ліній оборони та встановили на шляху наступу українських сил безліч мінних полів. Також по українських силах наносила удари бойова авіація противника. Позиції бригади були розташовані за якихось 20 кілометрів від рідного села Артема. Бригада відважно воювала, звільняючи метр за метром рідну землю, зазнаючи значних втрат у живій силі та техніці. Штурмовики чітко відповідали гаслу бригади: «Завжди відважні!» для командування та «Завжди зухвалі!» для ворога. Серед кращих штурмовиків був і кулеметник Артем Кеніз. Але, на жаль, війна забирає кращих... Під час чергового штурму ворожих позицій 11 червня у районі населеного пункту Роботине Пологівського району Артем загинув від уламкових поранень голови.Він так і не дійшов до рідного села.
Артем віддав найцінніше- життя , заради вільної та Незалежної України.
Мій чоловік заслуговує на найвищу державну нагороду- Герой України (посмертно).
Прохання до Адміністрації Президента та Президента України розглянути петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних сил України Кеніз Артему Петровичу.

-Слава Україні!
-Героям Слава!