Присвоєння звання Герой України (посмертно) Нечай Віталію Олександровичу, солдату 57 бригади 42 батальйону 2 механізованої роти військової частини А4472

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) гідному воїну, мужньому захиснику нашої країни – Нечай Віталію Олександровичу, солдату 57 бригади 42 батальйону 2 механізованої роти військової частини А4472. Народився 04.03.1984 року в с. Мала Стратіївка, Тростянецького району, Вінницької області.
Мій син Віталій відважно виконав обов’язок громадянина України. До останнього подиху був вірним своїм побратимам та державі. Із честю та гідністю разом з побратимами боронив цілісність нашої держави на Бахмутському напрямку.
З початку повномасштабного вторгнення окупантів на рідну землю Віталій вступив до місцевої територіальної оборони, сумлінно та відповідально виконував громадянський обов’язок.
У лютому 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
12 квітня 2023 року отримав поранення, контузію, але незважаючи на це, на лікуванні довго не затримався і швидко повернувся до своїх побратимів, так як вважав головним своїм обов’язком віддано захищати Батьківщину.
За період служби у Збройних Силах проявив себе з позитивної сторони. Поставлені завдання виконував з високою відповідальністю, точно і своєчасно, при цьому проявляв розумну ініціативу і організованість.
У найзапекліший період тримав оборону зі своє групою, не відступив. Ризикуючи власним життям, Віталій виніс із поля бою своїх поранених побратимів, чим врятував їм життя.
Прикро та боляче, що війна забирає найкращих: патріотичних, сміливих, принципових, відкритих та щирих, саме таким був мій син-Герой. Воїн Віталій був доброзичливим, працелюбним, відкритим у спілкуванні, завжди готовим прийти на допомогу. Захисник мріяв про Перемогу і наближав її з усіх сил, віддав найдорожче - своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
24 травня 2023 року, виконуючи бойові завдання, внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань та безпосередніх зіткнень з ворогом в районі м. Часів Яр, солдат Нечай Віталій Олександрович загинув.
Віталій показав нам приклад справжнього патріота, приклад хоробрості та відваги, він чесно і до кінця виконував свій обов’язок воїна і громадянина, залишився вірним своїм побратимам, віддавши своє безцінне життя за вільне майбутнє у незалежній, Богом благословенній Україні.
Побратими Нечай Віталія Олександровича зазначали, що він був справжнім воїном, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу. Із над людською стійкістю і мужністю він спільно з побратимами стримував позиції на фронті, усвідомлюючи, що на їхніх плечах лежить відповідальність за майбутнє всього українського народу. Всі наші захисники - це Герої, які заслуговують найвищої вдячності. За рідну Україну стали живим щитом проти ворожої артилерії та танків.
Віталій із честю виконував обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишався вірним присязі, українському народові та Україні. Він пожертвував собою заради перемоги у боротьбі не лише за нашу свободу, а й свободу всіх людей вільного незалежного світу.
Україна повинна знати своїх Героїв, своїх захисників, мужніх та відважних воїнів своєї держави!
Ми усі пишаємося Віталієм, його мужністю та силою духу.
Пане Президенте, від імені батьків, двох доньок і сина, побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Нечай Віталію Олександровичу 04.03.1984 року народження. Слава Україні! Героям Слава!