Шановний пане Президенте! Просимо Вас присвоїти моєму татові заслужене і почесне звання Герой України справжньому патріоту, хороброму захиснику нашої держави, старшому сержанту в/ч А2227, головному старшині батареї – Ковалю Павлу Анатолійовичу, 28.02.1966 року народження, уродженцю міста Первомайськ Миколаївської області.
У 2019 році Павло Анатолійович добровільно приєднався до лав ЗСУ та став на захист своєї Батьківщини. Брав участь у боях на Соледарській дузі, тримав оборону міста Бахмут. Початок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України застав дорогою у м.Чугуїв Харківської області. З тих пір воював на Харківщині – поблизу м. Ізюм, м. Куп’янськ, м. Дергачі, м. Мерефа, с-ще. Золочів.
Тато ніколи не прагнув визнання, слави чи нагород, він боронив державу заради своєї сім’ї, народу та майбутнього України. Маючи офіцерське міліцейське звання підполковника, доєднався до лав ЗСУ у чині сержанта, не цурався служби та важкої роботи. Батько ніколи не скаржився, що йому важко, навіть після операції на хребті через травму, отриману під час проходження військової служби, прагнув повернутись у стрій, до побратимів, щоб навчати молодше покоління.
Усі, хто знав Павла Анатолійовича, кажуть в один голос, що такі люди зустрічаються вкрай рідко – добрий, чуйний, завжди готовий прийти на допомогу.
Загинув тато, виконуючи бойове завдання на околиці міста Харків 6 квітня 2024 року. Його гибель – нестерпний біль для сім’ї – дружини та двох доньок.
Просимо усіх небайдужих підписати петицію, це чи не єдине, що ми можемо зробити для воїна, який до останнього подиху боронив нашу державу.