Шановний Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку, хороброму захиснику і справжньому патріоту нашої Батьківщини, номера обслуги 3 мінометного відділення 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону 100 окремої механізованої бригади 9 армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ військової частини А7028, солдату Мельнику Івану Юрійовичу 06.07.1995р.н., жителю м.Луцьк, уродженцю с.Велика Глуша К-Каширського р-н. Волинської обл.
Іван був призваний на військову службу по мобілізації 26.02.2022р. у військову частину А7060 Волинської 100 ТРО бригади на посаду стрільця, пізніше переведений на мінометника. З початком військових дій у 2022р. мій чоловік разом із побратимами укріпляв кордони нашої країни на Волині, проходив військово-тактичні навчання та виходив на чергування задля захисту нашої держави.
В період з 03.04.2023 по 29.04.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в н.п. Діброва, н.п. Озерне Краматорського району Донецької обл., н.п. Очеретино, н.п. Новокалинове Покровського району Донецької обл.
Під час проходження військової служби отримав нагороду "За Оборону рідного краю", а також статус учасника бойових дій "Ветеран війни".
Загинув мій відважний Воїн, Мельник Іван Юрійович, 29 квітня 2024р., внаслідок отриманих смертельних поранень, несумісних із життям в районі н.п. Новокалинове Донецької обл. під час виконання бойового завдання. Він героїчно віддав своє життя, прикриваючи своїх побратимів.
Мій чоловік був надзвичайно доброю та щирою людиною, розумний, сміливий, справедливий ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, завжди старався мислити позитивно і на всі мої переживання і сльози говорив тільки одне "все буде добре". Для нас з донечкою він був люблячим та турботливим чоловіком і татусем, був нашою опорою та підтримкою, нашим всесвітом, всім життям. Всі, хто знав Івана, говорять про нього як про відповідальну та чесну людину, на яку можна було покластись у будь-якій ситуації. За словами його побратимів, він сумлінно та майстерно виконував поставленні завдання, користувався повагою, авторитетом та не мав страху перед ворогом. До останньої митті свого життя був відданий Україні, військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконував військовий обов`язок.
Я пишаюсь своїм чоловіком-Героєм, адже він виконав одну з найголовніших заповідей Божих, віддав своє життя за ближніх своїх, за нас із вами. Маючи ще багато планів та нездійнених мрій, він не вагаючись залишив нас з шестимісячною донечкою та пішов захищати нашу країну, адже мріяв про мирне майбутнє своєї сім`ї та свого багатостраждального народу.
В Мельника Івана Юрійовича залишились батьки, сестра, брати, дружина та його маленька "копія" дворічна донечка, яка знаючи, що її татусь вже на небі, все ще чекає його приїзду додому.
Прошу присвоїти Мельнику Івану Юрійовичу звання Героя України(посмертно) та нагородити орденом "Золота зірка" за його подвиг і відвагу щодо захисту та цілісності нашої держави України!
Вічна пам`ять та шана нашим Героям!
Слава Україні! Героям Слава!