Присвоєння звання Героя України (посмертно) Чередніченку Олегу Дмитровичу

Пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію та присвоїти звання Герой України (посмертно) відважному захиснику України, командиру інженерно-саперного взводу 116-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, 3 механізованого батальойону, військової частини А4722, старшому лейтенанту Чередніченку Олегу Дмитровичу (31.05.1971 р.н.), жителю міста Житомира.

Був призваний на військову службу у травні 2022-го. До кінця 2022 року служив на півночі Житомирщини, а з початку 2023-го, після ротації й навчання у Німеччині, боронив суверенітет нашої держави на Запорізькому напрямку. Помер 31 серпня 2023 року від отриманих поранень в районі с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.

До війни Олег був далеким від армії. Його стихія – це світ комп’ютерів і систем управління. Він це любив, на цьому знався і мав величезний професійний потенціал. Що б не сталося з технікою, він завжди міг «докопатися» до суті, підказати альтернативні варіанти вирішення проблеми. Був авторитетом і в кожному колективі, де працював. Це і служба в органах внутрішніх справ, і Головне управління Пенсійного фонду, і сфера приватного бізнесу.

Але, коли отримав повістку, не вагаючись, пішов служити. Як командир взводу, а ще – найбільш професійний і підготовлений боєць, дуже відповідально і відважно вирішував складні бойові завдання. Зазвичай особисто брав участь у щоденних виходах, аби підстрахувати менш досвідчених побратимів, знайти вихід у непередбачуваних ситуаціях і вчасно зреагувати на форс-мажорні обставини, взяти під контроль і впевнитись у бездоганному виконанні запланованих дій.

Така наполегливість у дорученій справі і зосередженість на кращому результаті неодноразово ставали на заваді планам ворога і зберегли чимало життів українських воїнів. Відповідальність за доручену справу та життя людей були найголовнішим для Олега, тому часто він йшов на завдання замість своїх підлеглих. Самовідданість у виконанні військового обов'язку й особиста мужність Олега були відзначені державною нагородою - орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Безпека і постійне навчання бійців були пріоритетами в Олега. Переживав завжди більше за них, ніж за себе. Навіть того злощасного ранку 29 серпня 2023 року під час бойового виходу саме Олег отримав найтяжчі поранення і був єдиним, хто не вижив з групи товаришів.

Олег героїчно виконав свій обов’язок громадянина України. Віддав життя, маючи багато мирних планів та нездійснених мрій. Переймався майбутнім сина, дбайливо і з любов’ю напередодні обирав йому подарунок на 16-річчя, а привітати так і не встиг - саме цього дня став небесним Янголом. Святковий день сина тепер навіки затьмарений непоправною втратою.

Рідні, друзі, побратими, колеги по роботі, та інші громадяни, які з великою повагою ставились до загиблого воїна, найкращого чоловіка, батька, сина, брата, найвірнішого друга, побратима, сподіваються на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув, захищаючи нашу Україну, та показати вірний приклад для підростаючого покоління.

ОЛЕГ – наша гордість і наша біль, він з нами назавжди!!!

Чередніченко Олег Дмитрович заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).

СЛАВА ГЕРОЮ ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!

СЛАВА УКРАЇНІ!

Наш відданий, мужній, незламний Герою,
Ти серця частину забрав із собою.
За волю і долю життя ти віддав,
Ім'я своє в пам'яті закарбував.
Вдячність і Шана - навіки з тобою.
Уклін наш доземний!
І Слава Герою!