№22/228532-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю ЮХИМЕНКО Руслану Григоровичу
Автор (ініціатор): Юхименко Анна Вікторівна
Дата оприлюднення: 17 червня 2024
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) відважному захиснику нашої Батьківщини командиру 2-го відділення 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» ЮХИМЕНКО Руслану Григоровичу (19.04.2000р.н.)
Руслан був призваний на строкову службу 2020 року, а потім сам підписав контракт. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави з перших днів війни Ірпінь, Буча, на Харківському та Донецькому напрямку.
Загинув 8 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Липці Харківського району Харківської області.
– Руслан був командиром, який йшов попереду і вів за собою людей. Воїном, який зі своїм підрозділом пройшов пекло боїв на Донеччині. Вони стримували орду в Серебрянському лісництві, знищували «вагнерівців» в районі Кліщіївки, били ворога під Макіївкою. Його підрозділ був терміново перекинутий на Харківщину, щоб зупинити прорив ворога. На жаль, ця ротація стала останньою для Руслана. Відбиваючи атаку противника, Руслан загинув. Виконавши свій обов’язок до кінця, як Герой, зі зброєю в руках.
Він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Завжди промовляв: «я не можу сидіти дома, знаючи, що в мене є син. Якщо не ми зупинимо то боротися будуть наші діти, а я цього допустити не можу!»
Я пишаюсь своїм чоловіком, це та людина яка боролася за свою Батьківщину, він ніколи не жалівся нащо я пішов, а впевнено із гордістю промовляв я люблю свою країну і буду битись до останнього, а син – своїм батьком-Героєм. Тато з великої літери хоч і провів мало часу зі своїм сином (1,9рік)
Руслан усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Юхименко Руслан Григорович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) відважному захиснику нашої Батьківщини командиру 2-го відділення 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» ЮХИМЕНКО Руслану Григоровичу (19.04.2000р.н.)
Руслан був призваний на строкову службу 2020 року, а потім сам підписав контракт. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави з перших днів війни Ірпінь, Буча, на Харківському та Донецькому напрямку.
Загинув 8 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Липці Харківського району Харківської області.
– Руслан був командиром, який йшов попереду і вів за собою людей. Воїном, який зі своїм підрозділом пройшов пекло боїв на Донеччині. Вони стримували орду в Серебрянському лісництві, знищували «вагнерівців» в районі Кліщіївки, били ворога під Макіївкою. Його підрозділ був терміново перекинутий на Харківщину, щоб зупинити прорив ворога. На жаль, ця ротація стала останньою для Руслана. Відбиваючи атаку противника, Руслан загинув. Виконавши свій обов’язок до кінця, як Герой, зі зброєю в руках.
Він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все буде добре.
Завжди промовляв: «я не можу сидіти дома, знаючи, що в мене є син. Якщо не ми зупинимо то боротися будуть наші діти, а я цього допустити не можу!»
Я пишаюсь своїм чоловіком, це та людина яка боролася за свою Батьківщину, він ніколи не жалівся нащо я пішов, а впевнено із гордістю промовляв я люблю свою країну і буду битись до останнього, а син – своїм батьком-Героєм. Тато з великої літери хоч і провів мало часу зі своїм сином (1,9рік)
Руслан усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій.
Юхименко Руслан Григорович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Козловська Олена Василівна
08 вересня 2024
2.
Возна Світлана Віталіївна
08 вересня 2024
3.
Клименко Ірина Віталіївна
08 вересня 2024
4.
Мельничук Катерина Олександрівна
08 вересня 2024
5.
Перепелиця Марко Тарасович
08 вересня 2024
6.
Харченко Тетяна Миколаївна
08 вересня 2024
7.
Триволенко Оксана Мирославівна
08 вересня 2024
8.
Борова Вікторія Сергіївна
08 вересня 2024
9.
Кравченко Олена Анатоліївна
08 вересня 2024
10.
Пузійчук Аліна Ігорівна
08 вересня 2024
11.
Самарський Вячеслав Миколайович
08 вересня 2024
12.
Фесенко Руслан Ігорович
08 вересня 2024
13.
Бурякова Валентина Володимирівна
08 вересня 2024
14.
Онопрієнко Альона Анатоліївна
08 вересня 2024
15.
Малиш Юліан Ігорович
08 вересня 2024
16.
Малиш Олександра Сергіївна
08 вересня 2024
17.
Нагорна Катерина Олександрівна
08 вересня 2024
18.
Крива Наталія Юріївна
08 вересня 2024
19.
Кайнара Павлина Павлівна
08 вересня 2024
20.
Гривул Мар'яна Володимирівна
08 вересня 2024
21.
Танчинець-Стефанська Ганна Вячеславівна
08 вересня 2024
22.
Клобудська Сніжана Миколаївна
08 вересня 2024
23.
Хомік Ольга Сергіївна
08 вересня 2024
24.
Коваль Ірина Василівна
08 вересня 2024
25.
Насонова Тетяна Сергіївна
08 вересня 2024
26.
Маргасов Дмитро Валерійович
08 вересня 2024
27.
Гуль Анна-Марія Ростиславівна
08 вересня 2024
28.
Суханова Ольга Василівна
08 вересня 2024
29.
Хмельницький Олександр Ігорович
08 вересня 2024
30.
Войтович Юлія Сергіївна
08 вересня 2024
19595
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 10 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.