№22/228584-еп

Прошу розглянути петицію, щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Охрименко Володимиру Анатолійовичу 14.07.2000р.н., який народився на Сумщині

Автор (ініціатор): Алтфатер Віталій Іванович
Дата оприлюднення: 17 червня 2024
Шановний пане Президенте!
Звертається до Вас Охріменко Світлана Михайлівна, мати 23-річного загиблого військовослужбовця.
Від імені родини, друзів, побратимів прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) командиру відділення – командиру машини 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини А4590, старшому солдату, Охріменку Володимиру Анатолійовичу.
Володимир народився та виріс у м.Путивль Сумської області. Після закінчення школи здобував освіту в Сумському машинобудівному коледжі. У матері він був єдиною дитиною, опорою, гордістю та тим, заради кого хотілося жити.
Розпочав службу в ЗСУ з 17.08.2020. Підписав контракт, бо мав бажання захищати свою країну.
Має посвідчення УБД, так як перебував у зоні ООС ще у 2021 році.
Під час повномасштабного вторгнення знаходився на навчанні в Кам’янець-Подільському та здобув освіту. Ризикуючи життям, добрався до Києва та приєднався до частини добровольців (виконував обов’язки в Києві, Чернігові, Обухові). Через 2 місяці дістався до своєї частини.
Далі був направлений до Білогорівки Донецької області, де здійснював мінування, перебуваючи на посаді сапера групи інженерного забезпечення. Потім передислокування до Бахмуту, де ніс службу вже старшим групи.
Отримав перше осколкове поранення під Бахмутом (ліва рука та ребра). Був госпіталізований. Надалі відбулося переведення до Запорізької області. Володимир Охріменко виконував завдання з інженерної розвідки.
Потім Харківська область - інженерна розвідка.
Далі – Серебрянський ліс (біля населеного пункту Діброва). Завдання стосувалися мінування попереднього краю та розмінування до попереднього краю, де знову був старшим групи.
Під час заведення групи, Володимир отримав кульове поранення 02.04.2023 (права рука та передня черевна стінка). Після госпіталізації повернувся до служби та виконував далі бойові розпорядження. Неодноразово отримує контузії.
За словами побратимів, Володимир був мужнім воїном і тим, з ким хотілося піти в розвідку.
Не звертаючи увагу на те, що Володимир Охріменко був доволі молодим, побратими поважали його та дослухалися його думки.
Був прикладом та користувався авторитетом. Відкритий і доброзичливий, умів підняти бойовий дух і підтримати в скрутну хвилину – основні риси молодого захисника України.
Перебуваючи в зонах активних бойових дій, завжди залишався нескореним і сильним духом.
Володимир втратив своє життя у 23 роки. Він був переконаний, що захищає свою родину, свою країну від ворога. Стояв до останнього…
Після перемоги мріяв одружитися, мріяв про дитину, хотів жити…
«Мамо, хто, як не ми! Тут усі нормальні хлопці! Якщо сьогодні ми не будемо стояти тут – завтра ці нелюди будуть там! А там ти в мене, там мій дім! Мамо, ти повинна пишатися мною!» - ці слова Володимира постійно ніби чую та повторюю щоденно.
За виконання бойових завдань перед Батьківщиною, 58-а окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського, у якій проходив службу мій син, відзначена у Вашому відеозверненні.
З серпня 2023 року по 21 квітня 2024 року знаходився та виконував військові розпорядження в зоні бойових дій поблизу населеного пункту Пречистівка Волноваського району Донецької області.
За коротке молоде життя Володимира відзначено почесним нагрудним знаком командира 16 окремого мотопіхотного батальйону, багатьма грамотами та подяками за сумлінне несення служби під час заходів з забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування російської збройної агресії проти України.
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти моєму синові, Охріменку Володимиру Анатолійовичу, звання ГЕРОЙ УКРАЇНИ (посмертно).
Слава Україні!
Героям слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гудима Олег Іванович
24 липня 2024
2.
Ілюк Марина Сергіївна
24 липня 2024
3.
Моссула Микола Георгійович
24 липня 2024
4.
Лутчин Ірина Мирославівна
24 липня 2024
5.
Болотіна Анна Олексіївна
24 липня 2024
6.
Воробйова Людмила Ігорівна
24 липня 2024
7.
Федишена Емілія Валеріївна
24 липня 2024
8.
Чертіхіна Софія Олегівна
24 липня 2024
9.
Бережна Надія Миколаївна
24 липня 2024
10.
Колтик Любов Іванівна
24 липня 2024
11.
Ткач Станіслав Олександрович
24 липня 2024
12.
Фариняк Дмитро Леонідович
24 липня 2024
13.
Халілова Анжеліка Юріївна
24 липня 2024
14.
Ткаченко Дмитро Володимирович
24 липня 2024
15.
Панасюк Іван Олегович
24 липня 2024
16.
Кутасевич Ігор Володимирович
24 липня 2024
17.
Сендецька Людмила Іванівна
24 липня 2024
18.
Пальоний Артем Сергійович
24 липня 2024
19.
Іванов Андрій Олександрович
24 липня 2024
20.
Глушко Іван Максимович
24 липня 2024
21.
Самойлов Володимир Ігорович
24 липня 2024
22.
Щербаков Володимир Володимирович
24 липня 2024
23.
Чернова Олена Миколаївна
24 липня 2024
24.
Лесик Аліна Миколаївна
24 липня 2024
25.
Власова Дар'я Олександрівна
24 липня 2024
26.
Кардаш Тетяна Сергіївна
24 липня 2024
27.
Бондар Андрій Олександрович
24 липня 2024
28.
Петрович Лідія Володимирівна
24 липня 2024
29.
Боршош Ігор Федорович
24 липня 2024
30.
Пікуль Артак Віталійович
24 липня 2024
10027
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 56 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.