№22/228708-еп
Шановний, пане Президент! Просимо Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) навіднику 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4723 Гончаренку Олександру Григоровичу ( 12.06.1976 р.н)
Автор (ініціатор): Марченко Марина Анатоліївна
Дата оприлюднення: 20 червня 2024
Шановний, пане Президент!
Просимо Вас присвоїти найвищу нагороду - звання Герой України (посмертно). Хороброму, щирому, та відданому захиснику нашої Батьківщини, рідному брату моєї мами - навіднику 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4723 Гончаренку Олександру Григоровичу
( 12.06.1976 р.н).
З початком повномасштабного вторгнення Олександр Григорович став на захист нашої держави 7 грудня 2022 року, був зарахований до військової частини А4723, та без вагань приступив до виконання завдань, необхідних для захисту населення у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
5.07.2023 року брав участь у бойових діях перебуваючи у м. Лиман, Донецької області, смт. Борова, Харківська область. Був нагородженим медаллю Ветеран війни-учасник бойових дій.
Не відступивши ні на крок, та з честю і гідністю боронив нашу землю від ворога, проявивши патріотизм та відданість Батьківщині 7 квітня 2024 року під час ворожого обстрілу реактивної системи "Град", в районі н.п. Джерельне Сватівського району Луганської області, виконуючи обов'язок військової служби по захисту Батьківщини, солдат Гончаренко Олександр загинув.
12 квітня був похований у с. Клюшниківка Комишнянської громади Полтавської області. Односельці та друзі знали як добру, порядну, щиру, чесну та світлу людину з неймовірною хоробрістю, людину з великим серцем і силою духу, справжнім патріотом своєї країни.
Його поважали всі. Скромний, вихований, врівноважений. Рано із сестрою Оленою залишилися без батьків, Був вмілим, працьовитим, хазяйновитим господарем, але так і не довелося зустріти свою другу половину. Він мав ще стільки планів, але проклята війна не дала їх втілити у життя. Олександр віддав своє життя за Перемогу для нашої держави.
Вважаємо, що Гончаренко Олександр Григорович заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно).
Доземний уклін Герою!
Просимо Вас присвоїти найвищу нагороду - звання Герой України (посмертно). Хороброму, щирому, та відданому захиснику нашої Батьківщини, рідному брату моєї мами - навіднику 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4723 Гончаренку Олександру Григоровичу
( 12.06.1976 р.н).
З початком повномасштабного вторгнення Олександр Григорович став на захист нашої держави 7 грудня 2022 року, був зарахований до військової частини А4723, та без вагань приступив до виконання завдань, необхідних для захисту населення у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
5.07.2023 року брав участь у бойових діях перебуваючи у м. Лиман, Донецької області, смт. Борова, Харківська область. Був нагородженим медаллю Ветеран війни-учасник бойових дій.
Не відступивши ні на крок, та з честю і гідністю боронив нашу землю від ворога, проявивши патріотизм та відданість Батьківщині 7 квітня 2024 року під час ворожого обстрілу реактивної системи "Град", в районі н.п. Джерельне Сватівського району Луганської області, виконуючи обов'язок військової служби по захисту Батьківщини, солдат Гончаренко Олександр загинув.
12 квітня був похований у с. Клюшниківка Комишнянської громади Полтавської області. Односельці та друзі знали як добру, порядну, щиру, чесну та світлу людину з неймовірною хоробрістю, людину з великим серцем і силою духу, справжнім патріотом своєї країни.
Його поважали всі. Скромний, вихований, врівноважений. Рано із сестрою Оленою залишилися без батьків, Був вмілим, працьовитим, хазяйновитим господарем, але так і не довелося зустріти свою другу половину. Він мав ще стільки планів, але проклята війна не дала їх втілити у життя. Олександр віддав своє життя за Перемогу для нашої держави.
Вважаємо, що Гончаренко Олександр Григорович заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно).
Доземний уклін Герою!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Міліщук Ольга Петрівна
20 вересня 2024
2.
Мовчан Віолетта Василівна
20 вересня 2024
3.
Мазан Марія Василівна
20 вересня 2024
4.
Гнидка Христина Петрівна
20 вересня 2024
5.
Разіна Вікторія Олександрівна
20 вересня 2024
6.
Матусяк Інна Олексіївна
20 вересня 2024
7.
Кухарчук Ольга Вікторівна
20 вересня 2024
8.
Качан Людмила Василівна
20 вересня 2024
9.
Козенко Анастасія Валеріївна
20 вересня 2024
10.
Коваленко Михайло Сергійович
20 вересня 2024
11.
Чагаєва Мілана Миколаївна
20 вересня 2024
12.
Ночніченко Ольга Анатоліївна
20 вересня 2024
13.
Ярчак Лідія Миколаївна
20 вересня 2024
14.
Сич Наталія Леонідівна
20 вересня 2024
15.
Сімьонова Кристина Петрівна
20 вересня 2024
16.
Дедюля Микола Ігорович
19 вересня 2024
17.
Остапенко Наталія Степанівна
19 вересня 2024
18.
Кайдрович Оксана Богданівна
19 вересня 2024
19.
Бикова Галина Віталіївна
19 вересня 2024
20.
Лаврик Світлана Романівна
19 вересня 2024
21.
Манюк Галина Іванівна
19 вересня 2024
22.
Темрієнко Оксана Іванівна
19 вересня 2024
23.
Скрага Надія Василівна
19 вересня 2024
24.
Фарбітна Ніна Петрівна
19 вересня 2024
25.
Вдовіченко Лариса Юріївна
19 вересня 2024
26.
Погорела Надія Олександрівна
19 вересня 2024
27.
Єліна Тетяна Іванівна
19 вересня 2024
28.
Осипчук Марія Миколаївна
19 вересня 2024
29.
Попович Маргарита В'ячеславівна
19 вересня 2024
30.
Ільченко Тетяна Вікторівна
19 вересня 2024