Присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Дмитренко Сергію Вікторовичу (20.06.1995 р.н.) 138 ЗБР, командиру установки стартового взводу стартової батареї 8-го зенітно-ракетного дивізіону військової частини А4608.

Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) відданому захиснику нашої держави, командиру установки «Patriot» стартового взводу стартової батареї 8-го зенітно-ракетного дивізіону військової частини А4608, молодшому сержанту Дмитренко Сергію Вікторовичу.
Сергій народився 20.06.1995 року в селі Михайлівка, Казанківського району, Миколаївської області, де здобув середню освіту в Михайлівській ЗСШ і після закінчення був призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ. 10 років свого життя він присвятив військовій справі та захисту Батьківщини.
З 2015-го року брав участь в бойових діях в зоні АТО/ОСС, де проявив себе відважним бійцем та відданим побратимом, нагороджений заохочувальною відзнакою від Начальника Генерального Штабу «За участь в АТО» від 17.02.2016 р. та нагрудним знаком «Учасник АТО».
Проходячи службу в ЗСУ, здобув вищу освіту в Бердянському інституті менеджменту та бізнесу за спеціальністю «економіка підприємств».
З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, з перших днів боронив Батьківщину та, без перебільшення, разом зі своїми побратимами, врятували сотні тисяч життів відбиваючи повітряні атаки ворога. За мужність та героїзм був відзначений багатьма нагородами серед яких: Орденом «За мужність» 3-го ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни» від Президента України, медаллю «Честь. Слава. Держава» від Київського міського Голови, та Орденом «За мужність» 2-го ступеня (посмертно), поданий 11.03.2024 року.
Маючи бажання розвиватися у військовій справі, володіти знаннями та навичками, які б допомогли йому бути більш ефективним, пройшов навчання в країнах НАТО, де вивчав матеріальну частину та правила бойового застосування зенітних ракетних комплексів. Також успішно пройшов навчання з підготовки сержантського складу в Україні.
8 березня 2024 року виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини, поблизу с.Сергіївки, Покровського району, Донецької області, отримавши вибухові травми несумісні з життям, Сергій загинув.
Сергій був добрим, щирим, сраведливим, ніколи не залишався осторонь чужої біди. Будучи оптимістом по життю, вмів згуртувати навколо себе гарних людей. Він був уважним та люблячим сином, племінником, братом, батьком для свого сина Івана. Побратими запамятали його відповідальним, чесним, відважним воїном, справжнім другом та патріотом своєї країни.

Жодне звання чи нагорода не повернуть рідну людину та не вгамують нестерпний біль від його втрати, для нас він вже Герой. Але народ України має знати, що Дмитренко Сергій Вікторович віддав своє життя за Україну, за мир, за життя людей у квітучій державі.

Слава Україні! Слава Героям!