№22/229058-еп
Шановний пане Президент!!!Просимо Вас розглянути петицію «Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)»захиснику нашої Батьківщини лейтенанту Капляру Ігорю Володимировичу.
Автор (ініціатор): Капляр Тетяна Вікторівна
Дата оприлюднення: 25 червня 2024
Просимо Вас присвоїти звання "Герой України" (посмертно) лейтенанту,командиру танкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7375 Капляру Ігорю Володимировичу (10.07.1980р.)
Ігор проживав у Херсонській області в селі Дніпровське,був одружений і має двох дітей ,вів підприємницьку діяльність ,приймав активную участь у розвитку спорту громади,займався сам футболом та розвитком футбольної ліги ,вів волонтерську діяльність під час окупації,доставляв продукти та інші товари,підтримував ТРО Херсону та місцеве населення громади.
Вирвавшись з окупованої Херсонщини в серпні 22-го прийшов в 206 батальйон територіальної оборони ЗСУ.
У нього за плечима була військова кафедра і офіцерське звання, але всі підтверджуючі документи залишились в окупації. На збір підтверджуючих документів йшло забагато часу, але Ігор мав непереборне бажання звільнити свою державу від загарбників ,тому пішов простим солдатом ,хоч і був офіцером.
Солдатом Ігор воював під Правдине на Херсонщині, у Вовчанську на Харківщині та під Бахмутом.
Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України»
Коли батальйон був на відновленні — нарешті відновив усі документи та став командиром взводу роти вогневої підтримки.
Під Соледаром Ігор організував та очолив групу пілотів ударних дронів у своєму взводі надихав і рухав колектив вперед.В бойових зіткненнях отримав травму плеча, яка виявилась переломом і його госпіталізували. Незабаром батальйон вирушив на Марʼїнський напрямок, а Ігор швидко виписався з лікарні не долікувавшись і повернувся до своїх побратимів ,адже він не міг їх залишити сам на сам з ворогом..
Загинув 27.03.2024року під час виконання бойових дій ,знищивши ворожу БМП під час атаки ворога в н.п.Побєда Покровського району Донецької області отримавши травми несумісні з життям..
Він був найкращим татом для своїх дітей,коханим чоловіком,вірним другом та побратимом..Ігор віддав найцінніше-своє життя за нашу перемогу та за вільну Україну,маючи ще багато планів та нездійсненних мрій…
Вічна памʼять.
Ми пишаємося нашим Героєм!!!
Слава Україні!
Ігор проживав у Херсонській області в селі Дніпровське,був одружений і має двох дітей ,вів підприємницьку діяльність ,приймав активную участь у розвитку спорту громади,займався сам футболом та розвитком футбольної ліги ,вів волонтерську діяльність під час окупації,доставляв продукти та інші товари,підтримував ТРО Херсону та місцеве населення громади.
Вирвавшись з окупованої Херсонщини в серпні 22-го прийшов в 206 батальйон територіальної оборони ЗСУ.
У нього за плечима була військова кафедра і офіцерське звання, але всі підтверджуючі документи залишились в окупації. На збір підтверджуючих документів йшло забагато часу, але Ігор мав непереборне бажання звільнити свою державу від загарбників ,тому пішов простим солдатом ,хоч і був офіцером.
Солдатом Ігор воював під Правдине на Херсонщині, у Вовчанську на Харківщині та під Бахмутом.
Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України»
Коли батальйон був на відновленні — нарешті відновив усі документи та став командиром взводу роти вогневої підтримки.
Під Соледаром Ігор організував та очолив групу пілотів ударних дронів у своєму взводі надихав і рухав колектив вперед.В бойових зіткненнях отримав травму плеча, яка виявилась переломом і його госпіталізували. Незабаром батальйон вирушив на Марʼїнський напрямок, а Ігор швидко виписався з лікарні не долікувавшись і повернувся до своїх побратимів ,адже він не міг їх залишити сам на сам з ворогом..
Загинув 27.03.2024року під час виконання бойових дій ,знищивши ворожу БМП під час атаки ворога в н.п.Побєда Покровського району Донецької області отримавши травми несумісні з життям..
Він був найкращим татом для своїх дітей,коханим чоловіком,вірним другом та побратимом..Ігор віддав найцінніше-своє життя за нашу перемогу та за вільну Україну,маючи ще багато планів та нездійсненних мрій…
Вічна памʼять.
Ми пишаємося нашим Героєм!!!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Іванікова Оксана Анатоліївна
25 вересня 2024
2.
Каштанова Людмила Яківна
25 вересня 2024
3.
Копитко Роман Іванович
25 вересня 2024
4.
Рубан Вікторія Сергіївна
25 вересня 2024
5.
Карченко Лілія Олександрівна
25 вересня 2024
6.
Землякова Ірина Петрівна
25 вересня 2024
7.
Чумак Анастасія Олексіївна
25 вересня 2024
8.
Анатій Сергій Ілліч
25 вересня 2024
9.
Шалієвська Вікторія Василівна
25 вересня 2024
10.
Носаль Вікторія Віталіївна
25 вересня 2024
11.
Бугайова Аліна Олексіївна
24 вересня 2024
12.
Дорошенко Михайло Юрійович
24 вересня 2024
13.
Малюк Ганна Петрівна
24 вересня 2024
14.
Максименко Анастасія Андріївна
24 вересня 2024
15.
Саврей Микола Олегович
24 вересня 2024
16.
Купрацевич Алла Опанасівна
24 вересня 2024
17.
Сівак Микола Васильович
24 вересня 2024
18.
Лукашенко Олена Володимирівна
24 вересня 2024
19.
Швець Марія Ігорівна
24 вересня 2024
20.
Бондар Наталя Олександрівна
24 вересня 2024
21.
Довбня Оксана Миколаївна
24 вересня 2024
22.
Чернова Валерія Олександрівна
24 вересня 2024
23.
Ковтун Юлія Вікторівна
24 вересня 2024
24.
Мазур Тетяна Іванівна
24 вересня 2024
25.
Круліковська Ірина Семенівна
24 вересня 2024
26.
Тимчишин Марія Михайлівна
24 вересня 2024
27.
Лепкалюк Орися Михайлівна
24 вересня 2024
28.
Андрейченко Марина Володимирівна
24 вересня 2024
29.
Вульчин Тетяна Михайлівна
24 вересня 2024
30.
Чех Людмила Михайлівна
24 вересня 2024