№22/229060-еп
Шановний пане Президент!!!Просимо Вас розглянути петицію «Про присвоєння почесного звання Героя України(посмертно)»захиснику нашої Батьківщини лейтенанту Капляру Ігорю Володимировичу
Автор (ініціатор): Капляр Тетяна Вікторівна
Дата оприлюднення: 25 червня 2024
Просимо Вас присвоїти звання "Герой України" (посмертно) лейтенанту,командиру танкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7375 Капляру Ігорю Володимировичу (10.07.1980р.)
Ігор проживав у Херсонській області в селі Дніпровське,був одружений і має двох дітей ,вів підприємницьку діяльність ,приймав активную участь у розвитку спорту громади,займався сам футболом та розвитком футбольної ліги ,вів волонтерську діяльність під час окупації,доставляв продукти та інші товари,підтримував ТРО Херсону та місцеве населення громади.
Вирвавшись з окупованої Херсонщини в серпні 22-го прийшов в 206 батальйон територіальної оборони ЗСУ.
У нього за плечима була військова кафедра і офіцерське звання, але всі підтверджуючі документи залишились в окупації. На збір підтверджуючих документів йшло забагато часу, але Ігор мав непереборне бажання звільнити свою державу від загарбників ,тому пішов простим солдатом ,хоч і був офіцером.
Солдатом Ігор воював під Правдине на Херсонщині, у Вовчанську на Харківщині та під Бахмутом.
Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України»
Коли батальйон був на відновленні — нарешті відновив усі документи та став командиром взводу роти вогневої підтримки.
Під Соледаром Ігор організував та очолив групу пілотів ударних дронів у своєму взводі надихав і рухав колектив вперед.В бойових зіткненнях отримав травму плеча, яка виявилась переломом і його госпіталізували. Незабаром батальйон вирушив на Марʼїнський напрямок, а Ігор швидко виписався з лікарні не долікувавшись і повернувся до своїх побратимів ,адже він не міг їх залишити сам на сам з ворогом..
Загинув 27.03.2024року під час виконання бойових дій ,знищивши ворожу БМП під час атаки ворога в н.п.Побєда Покровського району Донецької області отримавши травми несумісні з життям..
Він був найкращим татом для своїх дітей,коханим чоловіком,вірним другом та побратимом..Ігор віддав найцінніше-своє життя за нашу перемогу та за вільну Україну,маючи ще багато планів та нездійсненних мрій…
Вічна памʼять.
Ми пишаємося нашим Героєм!!!
Слава Україні!
Ігор проживав у Херсонській області в селі Дніпровське,був одружений і має двох дітей ,вів підприємницьку діяльність ,приймав активную участь у розвитку спорту громади,займався сам футболом та розвитком футбольної ліги ,вів волонтерську діяльність під час окупації,доставляв продукти та інші товари,підтримував ТРО Херсону та місцеве населення громади.
Вирвавшись з окупованої Херсонщини в серпні 22-го прийшов в 206 батальйон територіальної оборони ЗСУ.
У нього за плечима була військова кафедра і офіцерське звання, але всі підтверджуючі документи залишились в окупації. На збір підтверджуючих документів йшло забагато часу, але Ігор мав непереборне бажання звільнити свою державу від загарбників ,тому пішов простим солдатом ,хоч і був офіцером.
Солдатом Ігор воював під Правдине на Херсонщині, у Вовчанську на Харківщині та під Бахмутом.
Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України»
Коли батальйон був на відновленні — нарешті відновив усі документи та став командиром взводу роти вогневої підтримки.
Під Соледаром Ігор організував та очолив групу пілотів ударних дронів у своєму взводі надихав і рухав колектив вперед.В бойових зіткненнях отримав травму плеча, яка виявилась переломом і його госпіталізували. Незабаром батальйон вирушив на Марʼїнський напрямок, а Ігор швидко виписався з лікарні не долікувавшись і повернувся до своїх побратимів ,адже він не міг їх залишити сам на сам з ворогом..
Загинув 27.03.2024року під час виконання бойових дій ,знищивши ворожу БМП під час атаки ворога в н.п.Побєда Покровського району Донецької області отримавши травми несумісні з життям..
Він був найкращим татом для своїх дітей,коханим чоловіком,вірним другом та побратимом..Ігор віддав найцінніше-своє життя за нашу перемогу та за вільну Україну,маючи ще багато планів та нездійсненних мрій…
Вічна памʼять.
Ми пишаємося нашим Героєм!!!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Звонарьова Тетяна Сергіївна
25 вересня 2024
2.
Лисицька Юлія Володимирівна
25 вересня 2024
3.
Чорна Анна Аркадіївна
25 вересня 2024
4.
Григорчук Надія Олегівна
25 вересня 2024
5.
Креховець Софія Богданівна
25 вересня 2024
6.
Шнит Аліна Андріївна
25 вересня 2024
7.
Дядюра Марина Анатоліївна
25 вересня 2024
8.
Бахмацька Катерина Сергіївна
25 вересня 2024
9.
Божук Василь Васильович
25 вересня 2024
10.
Батеріна Людмила Святославівна
25 вересня 2024
11.
Запека Тетяна Миколаївна
25 вересня 2024
12.
Чайковська Анастасія Богданівна
25 вересня 2024
13.
Мендюк Вікторія Вікторівна
25 вересня 2024
14.
Погорільська Наталія Володимирівна
24 вересня 2024
15.
Кузьміна Марина Миколаївна
24 вересня 2024
16.
Ревенко Ольга Олександрівна
24 вересня 2024
17.
Колесник Анастасія Георгіївна
24 вересня 2024
18.
Шевчук Оксана Іванівна
24 вересня 2024
19.
Шевчук Наталія Олександрівна
24 вересня 2024
20.
Рапута Оксана Юріївна
24 вересня 2024
21.
Приліпко Ольга Олександрівна
24 вересня 2024
22.
Саврей Микола Олегович
24 вересня 2024
23.
Моцева Юлія Олексіївна
24 вересня 2024
24.
Волох Іванна Володимирівна
24 вересня 2024
25.
Гонтар Надія Анатоліївна
24 вересня 2024
26.
Міщанчук Альона Ігорівна
24 вересня 2024
27.
Євтушок Мирослава Едуардівна
24 вересня 2024
28.
Мазур Тетяна Іванівна
24 вересня 2024
29.
Круліковська Ірина Семенівна
24 вересня 2024
30.
Юхимчук Анна Олександрівна
24 вересня 2024