№22/229184-еп
Петиція щодо присвоєння звання Героя України Бережницькому Ігорю Богдановичу (посмертно)
Автор (ініціатор): Бережницька Лілія Богданівна
Дата оприлюднення: 26 червня 2024
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) відважному захиснику нашої Батьківщини військовослужбовцю ЗСУ ,солдату ДШВ 82 бригади 4 аеромобілього батальйону, 1 роти, 1 взводу, Бережницькому Ігорю Богдановичу, позивний «Хап-Хап», який загинув 01.01.2024 під час виконання бойового завдання біля с.Вербове Пологівського району, пов'язаного із захистом Батьківщини по здійснені заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії російської федерації , отримав вибухові травми несумісні з життям. Він віддав найцінніше- своє життя за свободу та незалежність України.
Мій брат, Ігор, народився у м.Дрогобич. Скільки себе пам’ятаю, брат хотів піти до армії ще змалку, одружившись та завівши сімʼю усі рідні змушували його утримуватись від цієї затії, але коли розпочалась повномасштабна війна з агресором, ми були безсилі. Ігор не втікав від ТЦК, не ухилявся, його не «зловили» на вулиці, він самовільно пішов у військомат та розпочав свою службу в кінці 2022 року. Після отримання осколкового поранення у серпні 2023р, через яке він міг демобілізуватись, він всеодно вирішив відновити службу, він провів реабілітаційний період та сказав побратимам, що не може сидіти та відпочивати, що йому потрібно повертатись та допомагати захищати країну. Усією сім’єю ми жили в тривозі, коли брат не виходив на зв’язок під час бойових завдань та останній раз, коли він пішов на бойовий вихід, ми отримали жахливу звістку, в яку я досі важко вірю, хоч пройшло вже майже пів року, з моменту його загибелі, у мене досі відчуття, що він сидить десь там в окопі, та чекає дня коли вийде та напише нам + . Я знаю, що Ігор гідний цього звання, він зробив найбільше, що міг зробити за нас, віддав своє життя. У нашого героя залишились батьки, прекрасна донечка, сестра та дружина. Після загибелі ми багато говрили з його побратимами, вони запамятали його дуже відповідальним, щирим, чесним, відважним воїном,справжнім другом та патріотом своєї країни.
Жодне звання чи нагорода не повернуть рідну людину та не втамують нестерпний біль від його втрати, для нас він вже Герой. Але народ України має знати, що Бережницький Ігор Богданович віддав своє життя за Україну, за мир, за життя людей цієї країни.
Слава Україні! Слава Героям!
Прошу присвоїти Бережницькому Ігорю Богдановичу звання Героя України (посмертно) за його подвиг і відвагу щодо захисту та цілісності нашої держави!
Мій брат, Ігор, народився у м.Дрогобич. Скільки себе пам’ятаю, брат хотів піти до армії ще змалку, одружившись та завівши сімʼю усі рідні змушували його утримуватись від цієї затії, але коли розпочалась повномасштабна війна з агресором, ми були безсилі. Ігор не втікав від ТЦК, не ухилявся, його не «зловили» на вулиці, він самовільно пішов у військомат та розпочав свою службу в кінці 2022 року. Після отримання осколкового поранення у серпні 2023р, через яке він міг демобілізуватись, він всеодно вирішив відновити службу, він провів реабілітаційний період та сказав побратимам, що не може сидіти та відпочивати, що йому потрібно повертатись та допомагати захищати країну. Усією сім’єю ми жили в тривозі, коли брат не виходив на зв’язок під час бойових завдань та останній раз, коли він пішов на бойовий вихід, ми отримали жахливу звістку, в яку я досі важко вірю, хоч пройшло вже майже пів року, з моменту його загибелі, у мене досі відчуття, що він сидить десь там в окопі, та чекає дня коли вийде та напише нам + . Я знаю, що Ігор гідний цього звання, він зробив найбільше, що міг зробити за нас, віддав своє життя. У нашого героя залишились батьки, прекрасна донечка, сестра та дружина. Після загибелі ми багато говрили з його побратимами, вони запамятали його дуже відповідальним, щирим, чесним, відважним воїном,справжнім другом та патріотом своєї країни.
Жодне звання чи нагорода не повернуть рідну людину та не втамують нестерпний біль від його втрати, для нас він вже Герой. Але народ України має знати, що Бережницький Ігор Богданович віддав своє життя за Україну, за мир, за життя людей цієї країни.
Слава Україні! Слава Героям!
Прошу присвоїти Бережницькому Ігорю Богдановичу звання Героя України (посмертно) за його подвиг і відвагу щодо захисту та цілісності нашої держави!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Петренко Ольга Сергіївна
26 вересня 2024
2.
Добринюк Іванна Андріївна
26 вересня 2024
3.
Драбашевський Назар Васильович
26 вересня 2024
4.
Сокульська Наталія Богданівна
26 вересня 2024
5.
Данилів Іван Олександрович
26 вересня 2024
6.
Ющук Оксана Юріївна
26 вересня 2024
7.
Корнєєва Катерина Павлівна
26 вересня 2024
8.
Данилів Тетяна Андріївна
26 вересня 2024
9.
Макарова Катерина Дмитрівна
26 вересня 2024
10.
Андросович Ірина Юріївна
26 вересня 2024
11.
Палько Алла Михайлівна
26 вересня 2024
12.
Мацюра Оксана Петрівна
26 вересня 2024
13.
Петренко Наталія Ігорівна
26 вересня 2024
14.
Дудчак Лариса Володимирівна
26 вересня 2024
15.
Скрипка Тетяна Іванівна
26 вересня 2024
16.
Демченко Юлія Володимирівна
26 вересня 2024
17.
Леонова Наталія Вікторівна
26 вересня 2024
18.
Слюсаренко Анастасія Едуардівна
26 вересня 2024
19.
Фролова Наталія Вікторівна
26 вересня 2024
20.
Райлян Тетяна Сергіївна
26 вересня 2024
21.
Лазаренко Людмила Іванівна
26 вересня 2024
22.
Бабицька Оксана Василівна
26 вересня 2024
23.
Танасюк Тетяна Петрівна
26 вересня 2024
24.
Одарич Олександра Семенівна
26 вересня 2024
25.
Даценко Ольга Василівна
26 вересня 2024
26.
Ванцура Лілія Ігорівна
26 вересня 2024
27.
Стибель Наталія Іванівна
26 вересня 2024
28.
Коршманюк Анастасія Василівна
26 вересня 2024
29.
В'юн Вікторія Василівна
26 вересня 2024
30.
Богородіченко Володимир Володимирович
26 вересня 2024