Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Іщенко Максиму Анатолійовичу 29.03.1991 року народження, старшому солдату, старшому водію- механіку 3-го відділення, 2-го взводу оперативного призначення 14-ї бригади НГУ "Червона калина" в/ч 3028 уродженцю села Урожайне Тиврівського району Вінницької області. Був добровільно мобілізований 26 лютого 2022 року у частину 3008. Перші місяці служби старшого солдата проходили в селі Баланівка Вінницької області, де він виконував завдання по захисту повітряного простору від авіації супротивника. Далі Максима перевели у частину 3028 Червона калина до підрозділу Ягуар, 14-тої бригади оперативного призначення імені Івана Богуна, 3-го батальйону. Під час служби брав участь у найважчих боях на різних напрямках, включаючи бої поблизу Бахмуту, Спірного та у районі Вербового, Запорізької області. Під час повномаштабого вторгнення разом із своїми побратимами став на захист Батьківщини, своїх рідних та друзів. Максим завжди кидався на допомогу своїм побратимам. Він вивозив поранених з тих точок,куди ніхто не хотів виїжджати. Його самопожертва та сміливість стали прикладом для багатьох. Максим молодий життєрадісний юнак який завжди приходив на допомогу рідним та друзям а згодом і своїм побратимам. Мужньо та відважно захищав Україну з вірою в серці чекав її перемоги. На жаль 3 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання по евакуації поранених в результаті стрілецького бою та мінометного обстрілу ворога Максим не виходив на зв'язок, та вважався безвісти зниклим упродовж цілих шести місяців, що давало велику надію на те що Максим знаходиться в полоні. Але 19 квітня стало відомо про співпадіння ДНК. Нажаль Максим загинув 3 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області, став Янголом а тепер захищає нас з небес. Максим героїчно віддав своє життя за Волю і Незалежність України, за Мир, за життя людей у квітучій державі. Побратими запам'ятали його відповідальним, чесним, відважним воїном, справжнім другом та патріотом рідної країни. Шановний пане Президенте, Іщенко Максим Анатолійович мужній та відважний юнак, який заслуговує на присвоєння йому чесного звання Героя України (посмертно), адже свою відданість державі довів ціною власного життя. Загибель Максима залишила біль та смуток рідній сестрі, брату, матері, батьку, коханій дівчині та всій родині. Вони завжди любитимуть та пам'ятатимуть його!