Шановний пане Президенте!Прошу Вас розглянути та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму коханому чоловіку ,відважному військовослужбовцю Збройних Сил України, Кузенку Тарасу Володимировичу,19.11.1989 р.народження, уродженцю Івано- Франківської області ,села Долиняни, сержанту 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, водію мінометного відділення мінометної групи 2 загону спеціального призначення військової частини А4030.

Шановний пане Президенте!
Прошу Вас розглянути та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)моєму коханому чоловіку ,відважному військовослужбовцю Збройних Сил України, Кузенку Тарасу Володимировичу,19.11.1989 р.народження, уродженцю Івано- Франківської області ,села Долиняни, сержанту 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, водію мінометного відділення мінометної групи 2 загону спеціального призначення військової частини А4030.
З початком повномаштабного вторгнення агресора, Тарас одразу без вагань став на захист України. З березня 2022 року служив у військовій частині Т0950.Із чесністю та гідністю бороний цілісність нашої держави на Донецькому напрямку, Волноваський район,Покровський район,Бахмутський район. За участь у бойових діях на захисті Батьківщині був нагородженим багатьма грамотами, нагородами та відзнаками, серед яких: нагорода Верховної Ради України- головному сержанту -командиру міномета 711 Полку Штурмової роти військової частини Т0950 Державної спеціальної служби транспорту;почесна відзнака головнокомандувача Збройних сил України- Золотий хрест.

Згодом був переведений до 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, мінометної групи 2 загону спеціального призначення військової частини А4030.
На превеликий жаль, мій чоловік Тарас героїчно загинув 07,06,2024 року в результаті артилерійського обстрілу,від отриманих важких поранень,несумісних із життям, бід час виконання бойового завдання, захищаючи волю та незалежність України поблизу населеного пункту Нетайлове, Покровського району, Донецької області, будучи вірним своїй присязі!
Серце розривається від думки ,що мій чоловік прожив лише 34 роки і війна несправедливо позбавила його щасливого майбутнього, забрала у мами - люблячого сина, у дружини -коханого чоловіка, у донечки- прекрасного татуся, у сестри- накращого у світі брата!
У військовій справі Кузенко Тарас Володимирович ,позивний КУЗЯ, проявив себе відданим, завжди готовим прийти на допомогу побратимам,і підставити своє дружнє плече не тільки на полі бою, а й подати руку допомоги у повсякденному житті. Мій чоловік ніколи не скаржився, що йому важко, а навпаки казав, що не може спокійно жити в тилу, коли ворог наступає.
Пишаємося його стійкістю, незламністю, силою духу, терплячістю і патріотизмом! Тарас назавжди залишився вірним українському народові. Він вважав головним своїм обов^язком захищати Батьківщину.

Пане Президенте, прошу Вас розглянути та присвоїти, Кузенку Тарасу Володимировичу, звання Герой України(посмертно), адже він віддав за Україну, за її волю та незалежність найцінніше - своє ЖИТТЯ!
Низький уклін кожному полеглому захиснику та захисниці України!
Сімя щиро дякує усім ,хто підтримає звернення.
Слава Україні! Героям Слава!