Присвоєння звання Героя України (посмертно) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України

Шановний Пане Президенте!

Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання «Герой України» (Посмертно) хороброму Захиснику нашої країни молодшому сержанту Коурову Олегу Володимировичу (21.07.1982 р.н.), військовослужбовцю військової частини А4165, 81 Слобожанської ОАМБ.
Олег Коуров народився в Дніпродзержинську. З самого дитинства цікавився історією України. Був щирим патріотом нашої країни.
В 2001 році закінчив Дніпродзержинський металургійний коледж. Працював на підприємствах «Камет-сталь» та «Дніпровагонмаш». Тривалий час займався будівництвом.
З початку повномасштабного вторгнення одразу пішов до військомату, але йому відмовили за станом здоров’я. Тоді Олег Коуров почав активно брати участь в укріпленні міста. Допомагав вимушеним переселенцям з окупованих територій.
Олег не зміг бути осторонь подій. 23.02.2023 року не вагаючись став до лав ЗСУ на захист України та її народу. Успішно пройшовши навчання та отримавши звання молодшого сержанта, був направлений на Луганщину на захист цілістності та недоторканості своєї країни.
Коуров Олег був відданим та мужнім воїном, який ставив інтереси України на перше місце, брав участь у бойових діях професійно, відважно та саможертовно. Неодноразово рятував життя побратимів. Проте він ніколи не вважав, що робить щось героїчне. Наш Герой ніколи не втрачав надії на кращі часи, завжди підтримував та переконував усіх, що все буде гаразд, ніколи не падав духом та не скаржився, що йому важко, навіть тоді, коли було нереально. За півтора роки служби жодного разу не бачив рідного сина та батьків, виконуючи свій військовий обов'язок.
14 червня 2024 року в бою поблизу населеного пункту Білогорівка, Луганської області, був важко поранений. Лікарі боролися до останнього, але поранення виявилися несумісними з життям. 20 червня 2024 року Героя не стало.
Усі, хто його знав, переживають непоправну втрату доброї світлої людини, патріота і воїна, який доводив свої життєві переконання та цінності – діями. Я пишаюсь своїм чоловіком, батьки – своїм сином, його мужністю та силою духу, наш син – Батьком-Героєм, побратими – взірцем і наставником.
Коуров Олег Володимирович - справжній Герой, який ніколи не боявся ризикувати своїм життям заради нашої Батьківщини. Він заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно). Це найменше, що ми можемо зробити для нього, аби віддячити йому за захист та вшанувати памʼять.
Нашому Герою назавжди 41!!
Уклін та шана Герою України!
Вічна та світла памʼять!
Слава Україні!