№22/229552-еп
Прошу, присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України , старшому сержанту Омельченко Вадиму Петровичу!
Автор (ініціатор): Іконнікова Наталія Вадимівна
Дата оприлюднення: 02 липня 2024
Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю
старшому сержанту Омельченко Вадиму Петровичу.
Омельченко Вадим Петрович народився 10.05.1967р.в с. Перервинці, Драбівського р-н, Черкаської обл., рано втратив батька, проходив службу на Чорноморському морському флоті, був моряком далекого плавання.
З 2014 року приймав участь у бойових діях на Донеччині, він пішов добровольцем боронити територіальну цілісність та недоторканність нашої держави.
Завжди говорив :" Хто як не я буде Вас захищати."
З 2022р. Мій тато став вдруге на захист Батьківщини. Він мужньо виконував свої обов'язки без жодних сумнівів, він боровся за наш спокій до останнього свого подиху.
Спочатку проходив службу у в/ч А7177 на посаді старшого сержанта взводу охорони та патрульно-постової служби 1 роти Військової служби правопорядку , де з відповідальністю відносився до виконання поставлених завдань.
В період 2022-2023 років брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, в Донецькій обл. м. Бахмут, Бахмутський район, н.п. Часів Яр, Краматорський район, м. Дружківка, м. Костянтинівка.
В квітні 2024 року, мого тата перевели на посаду старшого навідника гранотометного відділення протитанкового взводу механізованого батальйону в/ч А4007
де він в свої 57 років не задумуючись йшов лише з високо піднятою головою без жодної каплі страху та тривоги за своє життя, виконувати поставлені йому задачі.
До виконання поставлених йому завдань відносився відповідально, про його побратими говорили : Що така людина, народиться ще не скоро.
Загинув внаслідок влучання ворожого дрону FPV під час виконання бойового завдання біля н.п/ Очеретине, Донецької області, отримав травми несумісні з життям.
Завжди був на позитиві сам і знав і вмів підняти бойовий дух і настрій побратимам.
Був справжнім патріотом України.
Мій тато віддав найцінніше - своє життя заради майбутнього України, в яке він щиро вірив.
Слава Україні ! Героям Слава!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю
старшому сержанту Омельченко Вадиму Петровичу.
Омельченко Вадим Петрович народився 10.05.1967р.в с. Перервинці, Драбівського р-н, Черкаської обл., рано втратив батька, проходив службу на Чорноморському морському флоті, був моряком далекого плавання.
З 2014 року приймав участь у бойових діях на Донеччині, він пішов добровольцем боронити територіальну цілісність та недоторканність нашої держави.
Завжди говорив :" Хто як не я буде Вас захищати."
З 2022р. Мій тато став вдруге на захист Батьківщини. Він мужньо виконував свої обов'язки без жодних сумнівів, він боровся за наш спокій до останнього свого подиху.
Спочатку проходив службу у в/ч А7177 на посаді старшого сержанта взводу охорони та патрульно-постової служби 1 роти Військової служби правопорядку , де з відповідальністю відносився до виконання поставлених завдань.
В період 2022-2023 років брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, в Донецькій обл. м. Бахмут, Бахмутський район, н.п. Часів Яр, Краматорський район, м. Дружківка, м. Костянтинівка.
В квітні 2024 року, мого тата перевели на посаду старшого навідника гранотометного відділення протитанкового взводу механізованого батальйону в/ч А4007
де він в свої 57 років не задумуючись йшов лише з високо піднятою головою без жодної каплі страху та тривоги за своє життя, виконувати поставлені йому задачі.
До виконання поставлених йому завдань відносився відповідально, про його побратими говорили : Що така людина, народиться ще не скоро.
Загинув внаслідок влучання ворожого дрону FPV під час виконання бойового завдання біля н.п/ Очеретине, Донецької області, отримав травми несумісні з життям.
Завжди був на позитиві сам і знав і вмів підняти бойовий дух і настрій побратимам.
Був справжнім патріотом України.
Мій тато віддав найцінніше - своє життя заради майбутнього України, в яке він щиро вірив.
Слава Україні ! Героям Слава!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Лозяк Іванна Василівна
02 жовтня 2024
2.
Ракітіна Ірина Володимирівна
02 жовтня 2024
3.
Горлач Марія Іванівна
02 жовтня 2024
4.
Онисько Мирослава Ярославівна
02 жовтня 2024
5.
Злотаренчук Інна Вікторівна
02 жовтня 2024
6.
Олійник Олександра Олексіївна
02 жовтня 2024
7.
Лащук Ярослав Юрійович
02 жовтня 2024
8.
Мендюк Вікторія Вікторівна
02 жовтня 2024
9.
Іваненьків Тетяна Василівна
02 жовтня 2024
10.
Ворона Ірина Володимирівна
02 жовтня 2024
11.
Молдавчук Ірина Олексіївна
02 жовтня 2024
12.
Ємельяненко Наталя Леонідівна
02 жовтня 2024
13.
Нога Галина Іванівна
02 жовтня 2024
14.
Попик Вікторія Віталіївна
02 жовтня 2024
15.
Якимів Лілія Романівна
02 жовтня 2024
16.
Овчаренко Олена Юріївна
02 жовтня 2024
17.
Яременко Даша Ігорівна
02 жовтня 2024
18.
Темрієнко Оксана Іванівна
02 жовтня 2024
19.
Морис Ірина Володимирівна
02 жовтня 2024
20.
Федикович Марія Іванівна
02 жовтня 2024
21.
Бурджанадзе Олена Гелівна
02 жовтня 2024
22.
Дністрянська Марія Богданівна
02 жовтня 2024
23.
Пономарьова Людмила Анатоліївна
02 жовтня 2024
24.
Кулиній Валентина Геннадіївна
02 жовтня 2024
25.
Ляшко Вікторія Василівна
02 жовтня 2024
26.
Зайцева Лілія Ростиславівна
01 жовтня 2024
27.
Косинська Анна Сергіївна
01 жовтня 2024
28.
Мацак Алла Володимирівна
01 жовтня 2024
29.
Шкутяк Оксана Василівна
01 жовтня 2024
30.
Головач Юлія Віталіївна
01 жовтня 2024