Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти почесне звання «Герой України (посмертно)» моєму батькові – хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю ЗСУ, головному сержанту та командиру 2 механізованого відділення, командиру машини 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 107 батальйону військової частини А3719 ПЕТЛЬОВСЬКОМУ ВАЛЕРІЮ ОЛЕКСІЙОВИЧУ 31.03.1970 р.н., жителю села Хром'яків Луцького району Волинської області.
З перших днів повномасштабного вторгнення Петльовський В.О., не вагаючись, поповнив лави захисників України.
Уже 26 лютого 2022 року він був зарахований до списків військової частини А3719 (63 окрема механізована бригада), де отримав позивний «ЛІСНИК».
Разом з побратимами він нищив ворога у Баштанському та Миколаївському районах Миколаївської області.
Брав участь у бойових діях на території м. Бахмута та у Краматорському районі Донецької області.
18 липня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, Петльовський В.О. отримав поранення. Був евакуйований з поля бою до госпіталя. Після лікування був відправлений на місце дислокації, а вже на наступний день приступив до виконання бойових задач на 0 позиції.
14 жовтня 2023 року Петльовський В.О. отримав статус УБД.
18 листопада 2023 року був нагороджений грамотою від командира бригади «За сумлінне та зразкове виконання службових обов'язків, вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності держави, високий професіоналізм, мужність і героїзм, проявлені в ході протистояння збройній агресії російської федерації».
Петльовського В.О. також нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України».
За декілька днів перед тим, як мій тато загинув, він, будучи пораненим, відмовився від евакуації, а сміливо продовжував бій, щоб утримати позиції. Проте, внаслідок штурмових дій переважаючих сил ворога 24 квітня 2024 року він загинув, виконуючи бойове завдання поблизу села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області.
Побратими відгукуються про Петльовського В.О. як про надійного, вірного та досвідченого товариша, котрий завжди підставить своє плече ближньому.
Я пишаюся своїм Батьком-Героєм, Батьком з великої літери!
За нас з Вами, за вільну Україну, за мир і спокій наших дітей він віддав найцінніше – своє Життя.
Я вважаю, що Петльовський Валерій Олексійович – справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – звання «Герой України (посмертно)».
Уклін та шана Герою. Вічна Пам'ять. Слава Україні.