Пане Президенте!!!
Прошу вас присвоїти звання Героя України Посмертно,вірному Військоій присязі Українському народу,солдату-радіотелефоністу,відділення управління командира 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини А4722,Азмукіну Андрію Вікторовичу 27.01.1990 р.н.
Андрій був призваний на військову службу під час мобілізації 5 січня 2024року.Із честю та гідністю боронив та захищав цілісність нашої держави на Купʼянському напрямку Харківської області населеного пункту Лиман Перший.
Загинув,Азмукін Андрій Вікторович,28.05.2024 року від вогнепального наскрізного осколкового поранення голови з ушкодженням головного мозку,під час виконання бойового завдання в населеному пункті Лиман Перший,Купʼянського району Харківської області.
Він був найкращим і найріднішим братом,сином і батьком…
В нього було безліч планів на майбутнє,мрій,які так і не здійснилися…
Він ніколи не жалівся,що йому там не подобається чи якось важко,він говорив завжди,що тут тепер моя друга сімʼя…
Мій брат був дуже веселим,завжди шуткував на різні теми,друзі так його любили і люблять…
Востаннє коли він від нас їхав,ми так міцно обійнялись,страшно було його відпускати…
Цього болю ніхто не зрозуміє…
Всі його знали,і досі не можуть повірити,що з ним таке могло трапитися!Він був опорою,підтримкою та взірцем для багатьох!!!
Я завжди пишалася своїм братом і пишатимусь до останнього подиху…Шкодую лиш,що так мало йому казала як його люблю.
Азмукін Андрій Вікторович,справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно)
Низький уклін і шана моєму рідному братику.Вічна памʼять…