Пане Президенте!
Від імені батьків, діток, всієї родини та друзів, просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) відважному захиснику та сину нашої країни Василю Сварицевич , позивний «Тренер».
Сварицевич Василь Васильович народився 10.06.1984 року в м. Сарни, до 9 класу навчався ЗОШ №2 (зараз Ліцей №2), починаючи з 6-го класу, активно займався Taekwon-do та мав «чорний пояс» з цього виду єдиноборства. Після школи вступив до Сарненського професійного училища №22, де здобув професію – електрик. В цей же період, Василь здобув звання Майстра з спорту України з Taekwon-do та тренував усіх бажаючих на базі училища.
Мріючи про Великий спорт, Василь вступив до РДГУ на педагогічний факультет, оскільки для досягнення своєї мети, потрібна Вища освіта але після 3-го курсу одружився та почав працювати, щоб забезпечувати свою сім’ю.
З 2013 по 2022 рр. працював охоронцем у Катеринівській виправній колонії. Від своєї організації їздив на змагання та здобував нагороди, адже спорт не полишав.
Від початку повномасштабного вторгнення, Василь добровільно вступив до лав ЗСУ. Після навчальних тренувань був направлений до Сарненської ВЧ А0153, перевозив техніку на ремонт з Бучі, Херсону, Донецька та ін. гарячих точок. Пізніше продовжив службу в 24-й ОМБр ім. короля Данила (ВЧ А0998 ) стрільцем комплексного гранатомету, позивний «Тренер».
Василь не зізнавався рідним, про те, скільки часу знаходиться в «гарячих точках», лише перед останнім його боєм, зателефонував братові, відчуваючи, що це буде його останній бій, повідомив, що буде захищати відступ і вони можуть більше не побачитись.
Перебуваючи зі своїм підрозділом поблизу села Яковлівка, Донецької обл. захищав відступ своїх побратимів, які змушені були переходити на інші позиції. Загинув Василь Сварицевич 28 листопада 2022 року від вибухових травм.
Посмертно нагороджений Орденом «Хрест Героя».
Перебуваючи у зонах активних бойових дій, ніколи не скаржився, що йому тяжко, він був опорою, підтримкою та взірцем для багатьох.
Василь відважно виконав свій обов’язок Громадянина України і до останнього був вірний своїм побратимам та державі, був нескорений та сильний духом, щирою та доброю людиною. Віддав він своє життя за мир і спокій неньки України, хоч мав багато планів на майбутнє.
Він був найкращим сином, братом і татом-Героєм. У Василя залишились батьки, дві донечки та брат з сестрою.
Василь -справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду «Герой України» посмертно.
Уклін та шана Герою!
Вічна пам’ять!
Слава Україні!