Прошу присвоїти звання Героя України Ніколаєнко Миколі Миколайовичу 03.03.1981р.н.,уродженця с.Бабушки Житомирської області,Житомирського р-ну ,вул.Берегова 11.Який був призваний на службу в 23 березня2022 року Житомирським РТЦК в частину А 4350,в 95 бригаду,потом був переведений в 46 десантно штурмову бригаду ,мав звання штаб сержанта,служив в 1-ому взводі,3-ої роти.Микола віддано захищав свою Батьківщину від ворога ,мав патріотичний настрій,ніколи не боявся і не здавався,завжди керувався жагою до знищення ворога,ніколи не скаржився,ніколи його рідні не почули і натяку на те,що йому важко.Завжди патріотично налаштовував побратимів.Тільки прийшовши з бойового завдання ,визвався іти не інше бойове,сказавши побратимам ,що не може пропустити той концерт,як буде безжально гнати ворога,але це виявися останнім його походом .В цей день Микола був у піднесеному настрою,без страху і жалю хотів нищити ворога,що й успішно робив до цього дня-31 серпня 2022року,загинувши під час бойового завдання на Херсонському напрямку ,в р-ні населеного пункту Сухий Ставок.Де отримав важкі поранення,але мав шанс на життя,наклавши турнікет на двічі поранену руку,але підступний ворог перерізав цей турнікет ,не давши Миколі шансу на життя.Але Микола стійко боровся,про ,що свідчать гільзи з його зброї,які він вистриляв рятуючись і не підпускаючи ворога.Але сили ворога були переважаючі.Побратими Миколи знають Миколу тільки з позитивного боку,як Великого Патріота своєї країни.Як Микола сказав у своєму фейсбуці,виставивши фото своєї старшої доньки,що буде захищати свою країну до останнього подиху,аби його доньки жили у вільній і Незалежній Україні,а він буде ними пишатися.Ще багато історій розповідали побратими Миколи ,які мають увійти в історію нашої країни,але найголовніше те,що Микола не зрадив свою країну ,своїх рідних, близьких,свій український народ,а гідно боровся до останньої краплини своєї крові і поклав своє життя не задумуючись не на одну секунду,заради того ,щоб ми всі жили у вільній,незалежній і щасливій Україні.