Шановний Пане Президенте! Прошу присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму синові, відданому та мужньому громадянину, розвіднику-саперу 3 відділення 1 взводу роти розвідки спеціального призначення, частини 3027, Першої Президентської Бригади "Буревій" Янушевському Нікону Вікторовичу, Позивний «Ян».

Шановний Пане Президенте, Верховний головнокомандувачу Збройними Силами України!
Звертаюсь до Вас як батько, який втратив сина, а також від імені дружини, яка втратила Коханого та Найкращого, від сестри, що втратила Єдиного рідного брата, від всієї нашої родини. Відчуваючи нестерпну біль втрати, ми звертаємось до Вас з проханням присвоїти посмертно звання Героя України Янушевському Нікону Вікторовичу.

Мій син народився та виріс в місті Київ.
Завжди був цілеспрямованим, наполегливим та справедливим. Нікон постійно вдосконалював свої навички та вміння. Не зважаючи на біль, втому та виснаження, він чітко йшов до поставленої цілі. Для багатьох друзів він був прикладом для наслідування, він був тим, хто ніколи не зрадить і вчасно прийде на допомогу, тим, хто знає що значить "Вірність, дружба та підтримка".

Попри свій юний вік, в 21 рік, Нікон став на захист своєї Батьківщини, взявши зброю до рук. Залишивши родину, свою люблячу дружину та доньку, являючись справжнім патріотом своєї країни, Нікон прийняв відповідальне рішення - йти і відважно захищати Батьківщину. З 02 березня 2022 року разом з побратимами він мужньо та безстрашно захищав Київ.
З перших днів свого тяжкого шляху, він відчув на собі всі випробування війни, пройшов справжнє "пекло", але відважно захищав свою рідну землю. Стосовно свого рішення говорив:"Якщо не ми, то хто? Ми мусимо захищати свою Батьківщину та рідних".
В його очах можна було побачити втому, виснаження, біль...а з вуст злітало: " Все добре". Жодного разу він не сказав, що стомлений чи, що йому тяжко. Тримав стрій, тримав позитивний настрій, був надійним товаришем і завжди вірив в перемогу.
Військовий шлях Янушевського Нікона Вікторовича розпочався в 2020 році, коли він вступив до лав Національної Гвардії України, до Першої Президентської Бригади, де проходив строкову службу, яка пізніше переформувалась в Бригаду наступу «Буревій». Він з гідністю ніс службу та відповідально ставився до виконання своїх обов'язків. Закінчив строкову службу, отримавши звання Старшого солдату.
Після початку повномасштабної війни, йому знову довелося згадати військові навички та сміливо і мужньо обороняти Київ. Кожен день проведений на лінії оборони рубежу Ірпінь-Гостомель-Горенка-Мощун є справжнім подвигом, адже саме в той час рашистські нелюди усіма силами намагалися захопити серце нашої держави - місто Київ. Встоявши в запеклих боях за рідну Київщину, Нікон продовжив свій непростий бойовий шлях на Чернігівщині, потім на Луганському напрямку - Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Білогорівка... Обороняючи місто Сєвєродонецьк, Нікону з побратимами довелося виходити з оточення під щільним вогнем ворога, який намагався знищити наших захисників, використовуючи всі наявні види зброї.

В свої молоді роки він зважено та відповідально приймав занадто складні рішення для звичайної людини, попереду бачив ціль - вільну країну, щасливих рідних та близьких, своє світле майбутнє та, незважаючи на складнощі, він йшов до своєї цілі. Нікон завжди докладав максимум зусиль і знань для виконання бойових завдань, він був справжнім побратимом і товаришем. Його друг та побратим сказав: " Якщо йти, то тільки з Яном, якщо щось станеться, то він врятує або винесе..." Нікон завжди був готовий прийти на допомогу, йому довіряли і на нього покладалися, адже знали рівень його відповідальності. Прийнявши рішення перевестись до розвідки, Нікон говорив:"Я знаю, що ставши розвідником, я зможу бути більш корисним". І його слова ніколи не розходилися з ділом, свій бойовий досвід він максимально використовував для вдосконалення навичок в справі розвідки. Нікон отримав військову спеціальність розвідник-сапер. В його очах ніколи не було страху і відчаю.

Останній свій бій Нікон прийняв у Серебрянському лісі.
Отримавши бойове розпорядження, він з побратимами вирушив на штурм, йшов першим та впевнено виконував завдання, яке було поставлено. Фактично взявши на себе роль ведучого їхньої групи розвідників, розумів рівень відповідальності - збереження життя побратимів та успішне виконання наказу командування. Завдання було виконано, але, на жаль, внаслідок артилерійського обстрілу 10 листопада 2023 року, Нікон отримав поранення несумісне з життям..
Відважний, сміливий, гідний син своєї Батьківщини, воїн, Герой-захисник, якому назавжди 23.
За мужність, сміливість, відвагу та героїзм, проявлену під час штурму, а також відданість своїй Державі Янушевського Нікона Вікторовича було подано на відзнаку Президента України - орден "За мужність" (посмертно).

Втративши сина, брата, чоловіка, ми всі втратили частину себе. Знаючи Нікона, як справедливого, мужнього та відданого своїй країні Героя, просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) Янушевському Нікону Вікторовичу, адже його героїчний вклад в протистоянні та спротиву російській агресії вимірюється його життям.
Низький уклін та вічна подяка Герою, світла пам'ять. Слава Україні, Слава ії Героям-захисникам!