Шановний пане Президенте, просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю в/ч А3211 Збройних Сил України, головному сержанту розвідки Харюку Руслану Васильовичу, мешканцю с.Плоска Селятинської ТГ Чернівецької області.
З перших днів повномасштабного вторгнення поповнив ряди добровольців ЗСУ, ряди найсміливіших та рішучих людей.
Брав участь у звільненні населених пунктів в Харківській області - Руські тишки, Борщова, Черкаські тишки, Купʼянськ. Виконував складні бойові задачі і не раз дивився в очі смерті.
Разом з побратимами боронив Бахмут, Кліщіївку.
12 жовтня 2022 року отримав тяжкі осколкові поранення у Донецькій області. Проходив тривалу реабілітацію.
Після чого прийняв рішення - знову повертатися на фронт. З 14 червня 2024 року працював головним сержантом розвідки у 47 бригаді.
Руслан мав чітку життєву позицію, був патріотом, любив Україну і вважав чоловічим обовʼязком кожного її захищати. Працював командиром розвідувальної групи. Він був надійним плечем побратимам і разом вони пройшли чимало гарячих точок фронту, пережили багато складних моментів. Його знали як надзвичайно сміливого і відважного воїна, лідера.
27 червня 2024 року під час штурму, героїчно тримаючи бій майже впритул до ворога, він загинув внаслідок танкового обстрілу поблизу н.п. Сокіл, Покровського району, Донецької області. Отримав травми, несумісні з життям і гідно віддав його за майбутнє України.
Не дочекалась єдиного сина мати.
Харюк Руслан Васильович до останнього подиху із честю виконував свій обовʼязок, був вірний присязі, українському народу та Україні.
Слава Україні!
Героям Слава!
Тому, пане Президенте, просимо присвоїти Харюку Руслану Васильовичу звання ГЕРОЙ УКРАЇНИ (посмертно).