Пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, Боровику Вячеславу Євгеновичу.
Народився Вячеслав 15 вересня 1976 року в с. Кононівка. Закінчив Кононівську загальноосвітню школу, після закінчення школи навчався в
Геологорозвідувальному технікумі м. Київ.
Одружений, мав двох синів Євгенія та Стаса, та донечку Альону, а також мав онука, яких Вячеслав любив більше за життя.
В 2015 році Вячеслав був призваний служити до АТО, де прослужив 1 рік та 4 місяці, був нагороджений відзнаками та медалями. Учасник бойових дій.
На радість родині в 2016 році повернувся з АТО, разом з дружиною Оксаною, працювали, вели господарство, складали плани на життя …..
14 вересня 2022 Вячеслав був призваний по мобілізації до рядів ЗСУ. Мав звання старшого сержанта.
Служив головним сержантом - командиром відділення взводу спостереження розвідувальної роти військової частини А 4053.
Вячеслав був добрим, щирим, життєрадісним. Гарним сином, люблячим чоловіком, турботливим батьком та дідусем.
Мав багато мрій та планів у житті, надзвичайно любив свою родину і рідну землю.
Життя Вячеслава обірвалося 16 грудня 2023 року від поранень, які він отримав 15 грудня неподалік Куп'янського району Харківської області, під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника.
Вячеслав був відданим військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, за честь і гідність свого народу, за спокій у наших домівках.