Присвоєння звання Героя України (посмертно) Михальчуку Петру Володимировичу.

Шановний Пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти Звання Героя України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини Михальчуку Петру Володимировичу.

Михальчук Петро Володимирович 10.07.1988 р.н. (позивний “Порох”) мав звання молодшого сержанта, був старшим оператором групи спеціального призначення 140-го окремого центру Сил спеціальних операцій військової часини А0661.

З початку повномаштабного вторгнення Петро не вагаючись став на захист нашої Батьківщини вступивши до лав тероборони, а вже у березні 2022 року мобілізувався до ВЧ А0853, де був понтонером понтонного відділення. Виконував завдання для забезпечення оборони України на різних ділянках фронту.

Петро завжди хотів бути якнайкориснішим своїй державі і тому вирішив вступити до Сил спеціальних операцій ЗСУ. Тоді при військовій частині А2772 пройшов кваліфікаційний курс спеціальних операцій «Оператор з інженерної справи» та був переведений до ВЧ А0661, де проходив службу до останнього.

Нагороджений відзнакою <<За оборону України>>, нагрудним знаком командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ «Іду на ВИ» IV ступеня, медаллю «За оборону рідної держави».

Мужньо виконуючи свій військовий обов’язок Петро загинув 21 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання в селі Порохонь, Шостківський район, Сумської області, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. За словами побратимів він був справжнім професіоналом, у своїй галузі - фахівцем, яких одиниці, відважним та мужнім воїном, цілеспрямованим, відповідальним, розумним, чесним, справедливим, чия енергія та завзятість заряджали, гуртували колектив та підіймали бойовий дух, він був життєрадісним, надійним товаришем, який завжди прийде на допомогу, тому природніми були його авторитет і повага до нього.
Петро постійно наголошував, що потрібно любити своє- українське: слухати свою музику, співати свої пісні. Він був патріотом, самовідданим сином своєї країни, казав, що любов до Батьківщини йому передалась з молоком матері і що саме так повинно виховуватись майбутнє покоління України.

Усі ми пишаємось Петром, його патріотизмом, мужністю та силою духу. То ж для нас він був та є справжнім Героєм! Петро усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє безцінне життя, маючи ще стільки планів та мрій для втілення.

Пане Президенте, від імені дружини, матері, двох дітей, родини, друзів та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Михальчуку Петру Володимировичу 10.07.1988 року народження.

Ми хочемо увіковічнити ім’я Героя аби мати лиш краплю спокою та впевненості, що боротьба та самопожертва нашого Петра була не даремною!

Нашому Герою назавжди 35 !

Слава Героям України!

Слава Україні!