№22/230296-еп
Присвоєння звання Героя України (посмертно)
Автор (ініціатор): Білик Руслана Ігорівна
Дата оприлюднення: 15 липня 2024
Шановний пане Президенте!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини, майстру-номеру обслуги,2 мінометної батареї,1 механізованого батальйону, 65 окремої механізованої бригади, в/ч А7013 Білику Леоніду Васильовичу(20.09.1992р.н.)
На початку повномаштабного вторгнення Леонід добровільно прибув до війскомату. 26.02.2022 був мобілізований. Спочатку проходив службу у складі роти охорони ДФТГ у Хмельницькій області, а в травні 2022 переведений до складу 65 ОМБр, де до кінця виконував свій конституційний обов'язок по захисту територіальної цілісності та незалежності нашої держави на Запорізькому напрямку.
В вересні 2022 року був на навчаннях в Німеччині, де здобув навички ведення мінометного бою.
23 лютого 2024 року, в ході відбиття механізованого штурму ворога в н.п. Роботине, Пологівського р-ну, Запорізької області, Леонід був важко поранений під час ворожого артилерійського обстрілу.
7 березня 2024року від отриманих поранень Леонід помер в Київському військовому шпиталі.
Леонід гідно виконав свій обов'язок громадянина України. До останнього подиху був відданий своїм побратимам та присязі українського народу!
За словами побратимів, він завжди підіймав бойовий дух, був життєрадісним та вірив в нашу перемогу над ворогом.
Він був мужнім воїном, який професійно ставився до своїх обов'язків, сміливо і відповідально виконував поставлені завдання. Був надійним товаришем. Завжди піклувався і допомагав іншим, підтримував менш досвідчених, та надавав допомогу пораненим. Ніколи не відмовлявся від складних завдань та не проявляв слабкість. Завжди був позитивно і оптимістично налаштований, що безумовно підіймало бойовий дух в підрозділі.
Це непоправна втрата для матері, яка виховувала його сама! Непоправна втрата для великої родини, друзів, побратимів, втрата для усієї держави, яка щодня втрачає своїх Героїв!
Леонід віддав найцінніше за нас з Вами, за вільну та незалежну Україну, за її майбутнє - своє життя!
Серцем воїна, душею патріота, він жив і помер за свою країну!
Білик Леонід Васильович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно)
Вічна Слава! Вічна пам'ять Герою!
Слава Україні!
Прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно), хороброму захиснику нашої Батьківщини, майстру-номеру обслуги,2 мінометної батареї,1 механізованого батальйону, 65 окремої механізованої бригади, в/ч А7013 Білику Леоніду Васильовичу(20.09.1992р.н.)
На початку повномаштабного вторгнення Леонід добровільно прибув до війскомату. 26.02.2022 був мобілізований. Спочатку проходив службу у складі роти охорони ДФТГ у Хмельницькій області, а в травні 2022 переведений до складу 65 ОМБр, де до кінця виконував свій конституційний обов'язок по захисту територіальної цілісності та незалежності нашої держави на Запорізькому напрямку.
В вересні 2022 року був на навчаннях в Німеччині, де здобув навички ведення мінометного бою.
23 лютого 2024 року, в ході відбиття механізованого штурму ворога в н.п. Роботине, Пологівського р-ну, Запорізької області, Леонід був важко поранений під час ворожого артилерійського обстрілу.
7 березня 2024року від отриманих поранень Леонід помер в Київському військовому шпиталі.
Леонід гідно виконав свій обов'язок громадянина України. До останнього подиху був відданий своїм побратимам та присязі українського народу!
За словами побратимів, він завжди підіймав бойовий дух, був життєрадісним та вірив в нашу перемогу над ворогом.
Він був мужнім воїном, який професійно ставився до своїх обов'язків, сміливо і відповідально виконував поставлені завдання. Був надійним товаришем. Завжди піклувався і допомагав іншим, підтримував менш досвідчених, та надавав допомогу пораненим. Ніколи не відмовлявся від складних завдань та не проявляв слабкість. Завжди був позитивно і оптимістично налаштований, що безумовно підіймало бойовий дух в підрозділі.
Це непоправна втрата для матері, яка виховувала його сама! Непоправна втрата для великої родини, друзів, побратимів, втрата для усієї держави, яка щодня втрачає своїх Героїв!
Леонід віддав найцінніше за нас з Вами, за вільну та незалежну Україну, за її майбутнє - своє життя!
Серцем воїна, душею патріота, він жив і помер за свою країну!
Білик Леонід Васильович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно)
Вічна Слава! Вічна пам'ять Герою!
Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Фадєєва Аліна Миколаївна
15 жовтня 2024
2.
Нуждак Ірина Миколаївна
15 жовтня 2024
3.
Боднарчук Любов Миколаївна
15 жовтня 2024
4.
Сподіна Олена Валеріївна
15 жовтня 2024
5.
Семенюк Наталя Валентинівна
15 жовтня 2024
6.
Калюжна Анастасія Євгенівна
15 жовтня 2024
7.
Садловська Марія Сергіївна
15 жовтня 2024
8.
Атаманчук Юлія Ігорівна
15 жовтня 2024
9.
Пустовар Тетяна Миколаївна
15 жовтня 2024
10.
Осипович Євгенія Ігорівна
15 жовтня 2024
11.
Пащенко Катерина Олександрівна
15 жовтня 2024
12.
Муканська Світлана Володимирівна
15 жовтня 2024
13.
Приданцева Надія Михайлівна
15 жовтня 2024
14.
Задорожна Мар'яна Богданівна
15 жовтня 2024
15.
Куцій Лілія Ігорівна
15 жовтня 2024
16.
Вергун Мар'яна Ігорівна
15 жовтня 2024
17.
Кириченко Аліна Олександрівна
15 жовтня 2024
18.
Квачук Любов Віталіївна
15 жовтня 2024
19.
Дирибян-Дика Катерина Сергіївна
15 жовтня 2024
20.
Тунік Ольга Михайлівна
15 жовтня 2024
21.
Бандурко Олена Миколаївна
15 жовтня 2024
22.
Бездудна Юлія Степанівна
15 жовтня 2024
23.
Гавриш Тетяна Іванівна
15 жовтня 2024
24.
Хованець Надія Богданівна
15 жовтня 2024
25.
Корнійчук Тетяна Анатоліївна
15 жовтня 2024
26.
Матейко Ольга Іванівна
15 жовтня 2024
27.
Цьопич Андрій Вікторович
15 жовтня 2024
28.
Бедзей Ірина Іванівна
15 жовтня 2024
29.
Лесюк Софія Миколаївна
15 жовтня 2024
30.
Ратушняк Наталія Олександрівна
15 жовтня 2024