Шановний пане Президент!
Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно)молодшому сержанту,командиру другого мінометного відділення другого механізованого батальйону військової частини А 4712 МАЗУРИКУ ВІТАЛІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ,який ,виконуючи бойове завдання,загинув 10 лютого 2024 року внаслідок авіаційного обстрілу (КАБ)російською федерацією.
Народився Віталій Васильович 3 березня 1973 року в селі Криничне Устинівського району Кіровоградської області. У цьому ж селі закінчив школу. Повернувшись з армії,пішов працювати,а потім переїхав жити у Вінницьку область Іллінецький район с. Борисівка,де одружився, проживав і працював,виховував двох дітей: доньку та сина.
29 грудня 2022 року, отримавши повістку,зібрався і пішов на військову службу у частину А4712,де і виконував бойові завдання у складі мінометного відділення "Моряк". Був і номером обслуги,і навідником, і бойовим командиром відділення. Ніколи своїх хлопців не залишав,завжди був поряд,виконуючи бойові розпорядження.
Любив свою родину,Батьківщину і пішов їх захищати.
У нього залишилася мати,дружина,двоє дітей та брат.
Мужність та героїзм Віталія є прикладом для нас усіх,нагадуючи про важливість захисту кордонів країни.
Із надлюдською стійкістю і мужністю він спільно з побратимами утримував свої позиції на фронті, усвідомлюючи, що на їхніх плечах лежить відповідальність за майбутнє всього українського народу. Всі вони Герої, які заслуговують найвищої вдячності. За рідну українську землю стали живим щитом проти ворожої артилерії.
Віталій із честю виконував обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишався вірним присязі українському народові та Україні. Відстоюючи та захищаючи право на наше з вами безпечне життя, він віддав своє життя не шкодуючи.
Я пишаюся його незламністю та патріотизмом. Це справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - ГЕРОЙ УКРАЇНИ (посмертно) із врученням ордена "Золота Зірка" його родині.
Вічна пам'ять і шана всім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава всім, хто боронить та захищає Україну!