Пане президенте, прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно), хороброму воїну нашої держави,старшому сержанту 33 окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України,моєму батькові Бадзо Михайлу Павловичу (18.11.1977 р.н.)
У січні 2023 року Михайла призвали до лав ЗСУ і він потрапив до військової частини А4447, а далі до 33 окремої механізованої бригади. Тримав запорізький напрямок, а у листопаді 23 року приймав участь у битві за Роботино, далі Бахмут і Авдіївка.З гарячих точок ризикуючи своїм життям, вивозив 300-тих і 200-тих,щоб батьки та рідні загиблих мали змогу достойно поховати своїх синів та воїнів нашої держави. 6 лютого 2024 року мужньо захищаючи свою Батьківщину від російських загарбників в районі Авдіївки, в наслідок артилерійського обстрілу нажаль батько загинув, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. Йому назавжди 46.
Батько проживав на Закарпатті у с.Ключарки Мукачівської ОТГ.
Передчасна смерть забрала життя відважного воїна, люблячого та турботливого батька, найкращого сина, вірного друга та наймовірно добру людину. У загиблого солдата, залишилась мама і дружина з якою у шлюбі зростали двоє синів та донька, які чекали свого батька, чоловіка та сина більше за все.
Я закликаю Вас прийняти рішення про присвоєння старшому сержанту Бадзо Михайлу Павловичу звання Герой України посмертно та надати йому відзнаку, яка відображатиме його великий внесок у захист нашої держави.