Шановний пане президенте, Володимир Олександрович. Просимо вас, під час дії військового стану, надати офіцерському складу повноваження надавати короткочасні звільнення особовому складу для вирішення домашніх питань та підтримки морально-психологічного стану.
Наприклад:
1. Звільнення надається військовослужбовцю, зі збереженням заробітної плати, але без збереження додаткової грошової винагороди, під час дії терміну звільнення, строком:
- на 3 доби військовослужбовцям підрозділ яких розташований на відстані менше ніж 600 км від місця де вони проживають (прописані).
- на 4 доби військовослужбовцям підрозділ яких розташований на відстані більше ніж 600 км від місця де вони проживають (прописані).
2. Звільнення є заохоченням і не надається військовослужбовцям на яких накладено дисциплінарні, та, або кримінальні стягнення.
3. Звільнення мають право надавати:
3.1. командир роти та командири що займають відповідну посаду (командир батареї, ескадрильї, тощо) або особа яка є виконуючим обов'язки - військовослужбовцям що їм підпорядковуються.
3.2. командир батальйону та командири що займають відповідну посаду, або особа яка є виконуючим обов'язки - військовослужбовцям що їм підпорядковуються.
3.3. командир бригади, або особа яка є виконуючим обов'язки - військовослужбовцям що їм підпорядковуються.
І т.д.
4. Звільнення надається з урахуванням збереження боєздатності підрозділу та не частіше ніж один раз на місяць. При цьому кількість осіб перебуваючих у звільненні не повинна перевищувати 10% від загальної кількості о.с. підрозділу.
5. Звільнення не являється відпусткою, або частиною відпустки. Також звільнення може надаватися в один місяць з відпусткою якщо інтервал між ними складає не менше ніж 15 діб.
6. Звільнення може надаватися на підставі рапорту, усного звернення до командира, або у якості заохочення з ініціативи командира.
Кінець зразку.
За 29 місяців війни, військовослужбовці та їхні сім'ї виснажені. Втрачається мотивація. Це не абияк відображається на виконанні службових обов'язків, здоров'ї, та мисленні. Завдяки Вашій праці, та єдності Українського народу зараз є можливість вранці сісти у потяг, автобус, автомобіль і через декілька годин нарешті знову побачити рідні очі близьких. Адже воюємо ми лише заради них. Єдине, що не дає нам це зробити- це відсутність статті у законі, яка передбачала б таку можливість. Ви можете це змінити. Віримо в Вас і вашу команду. Віримо в перемогу. Слава Україні!