Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) старшому солдату Діжаку Володимиру Васильовичу

Шановний пане Президент!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання "Герой України" (посмертно)
хороброму захиснику нашої Батьківщини, старшому солдату який з 18 років почав свою службу по контракту в 44 ОАБР
імені гетьмана Данила Апостола
Після повномасштабного вторгнення агресора був мобілізований на посаду старшого навідника , мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї військової частини А4574
Після поранення і кантузії , пройшовши реабілітацію по власному бажанню був мобілізований в 95 Дисантну штурмову бригаду
13 дисантний штурмовий батальйон
Стрілець номер обслуги 
Загинув 10 липня 2024 року в с.Дружба в околицях Торецька в ході виконання бойового завдання залишаючись вірним військовій присязі і українському нородові.
12.10.2000 р.н., народився та виріс у Львівській області Золочівського  району у селі Ожидів.
Рідні, друзі, побратими та інші громадяни, які з
великою повагою ставились до загиблого брата, сина, внука, хлопця, найкращого друга, побратима.
Повномасштабне вторгнення російської армії застало Володимира в селі, він не вагаючись став на захист цілістності та недоторканності своєї країни зі словами "Хто, як не я?". Володимир був добровольцем, на військову службу був призваний 9 травня 2022
року до місцевого ТЦК м.Буськ. Із честю та гідністю він разом із побратимами боронив цілісність нашої держави на Луганському та
Донецькому напрямках.
Загинув Діжак Володимир Васильович 10.07.2024
року від отриманих поранень не сумісних з життям під час виконання бойового завдання та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, поблизу населеного пункту Дружба , околицях м.Торецьк
Бахмутського району, Донецької області.
Володимир  відважно виконав свій обовʼязок громадянина України, віддавши своє безцінне життя за свободу та незалежність України. До останнього подиху був вірним побратимам, народу
України та державі.
Перебуваючи в зонах активних бойових дій, він ніколи не скаржився, що йому важко, навпаки старався підтримувати усіх, переконуючи, що все
буде добре.Залишивши дома однорічного сина.
За словами побратимів він був майстерним і мужнім
Воїном, користувався повагою та авторитетом, його енергія та завзятість заряджали та гуртували колектив, був щирим, відвертим, доброзичливим, надійним товаришем, завжди намагався у всьому
допомогти.
Ми усі пишаємося своїм братом з великої літери
Героєм. Батьки - сином - Героєм.
Володимир все віддав за нас із вами, за вільну Україну 
мир,і щасливе майбутнє свого сина і наших дітей.Віддав своє життя, маючи ще стільки планів та не здійснених мрій.
Пане Президент від імені батьків, сестри, дружини, друзів та побратимів просимо підтримати петицію та присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому солдату Діжаку Володимиру Васильовичу 12.10.2000року народження.
Нашому Герою назавжди 23!!!
Діжак Володимир Васильович  справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду -
Герой України (посмертно).
Уклін та шана ГЕРОЮ. Вічна памʼять. Слава Україні!!!