№22/230572-еп
Присвоїти звання Героя України(посмертно) Епову Олексію Володимировичу молодшому сержанту, начальнику їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А7402 227-го батальйону 127-ї окремої бригади ТРОЗСУ
Автор (ініціатор): Епова Ольга Андріївна
Дата оприлюднення: 18 липня 2024
Шановний, пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму сину Епову Олексію Володимировичу, молодшому сержанту, начальнику їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А7402 227-го батальйону 127-ї окремої бригади ТРОЗСУ, який з перших днів війни стояв на захисті спокою та незалежності нашої держави до останнього свого подиху.
Епов Олексій Володимирович народився 8 червня 1987 р. в селі Олександрівна Лозівського району Харківської області.
У березні 2022р. разом із старших братом став на захист України. Із честю за гідністю він із побратимами боронив цілісність та суверенітет України від збройної агресії російської федерації на Харківському напрямку, зокрема, міста Харкова. За мужність та відвагу при обороні с. Пуди отримав із рук Президента іменний годинник та пам'ятну медаль "За оборону міста-героя Харкова".
Потім були важні бої за Бахмут, а в подальшому на Сумському та Донецькому напрямках.
Олексій брав участь у всіх можливих навчаннях, був вправним бійцем.
Віддано служив своїй справі по захисту України.
Загинув Епов Олексій Володимирович 12 січня 2024р. у районі н.п.Рівнопіль Донецької області від тілесних ушкоджень несумісних із життям, отриманих при виконанні службових обов'язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання в складі підозрілу Збройних сил України.
На момент загибелі йому було всього 36 років.
Він був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу.
Олексій був мудрим, порядним,чесним, товариським воїном. Завжди приходив на допомогу людям , як у мирному житті так і у воєнний час.
Він відважно виконав свій обов'язок громадянина України,віддавши своє життя заради майбутнього Батьківщини. Він так щиро в це вірив.
Виконуючи бойові завдання ніколи не скаржився на те,що йому було важко. Він завжди допомагав побратимам. Допомагав чим міг: словом,ділом,переконував, що все буде добре.
А найбільше в своєму житті любив родину: маму, яка 40 років віддала навчанню та вихованню школярів; батька, який пишається сином патріотом ; братів Андрія та Артема.
Епов Олексій Володимирович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму сину Епову Олексію Володимировичу, молодшому сержанту, начальнику їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини А7402 227-го батальйону 127-ї окремої бригади ТРОЗСУ, який з перших днів війни стояв на захисті спокою та незалежності нашої держави до останнього свого подиху.
Епов Олексій Володимирович народився 8 червня 1987 р. в селі Олександрівна Лозівського району Харківської області.
У березні 2022р. разом із старших братом став на захист України. Із честю за гідністю він із побратимами боронив цілісність та суверенітет України від збройної агресії російської федерації на Харківському напрямку, зокрема, міста Харкова. За мужність та відвагу при обороні с. Пуди отримав із рук Президента іменний годинник та пам'ятну медаль "За оборону міста-героя Харкова".
Потім були важні бої за Бахмут, а в подальшому на Сумському та Донецькому напрямках.
Олексій брав участь у всіх можливих навчаннях, був вправним бійцем.
Віддано служив своїй справі по захисту України.
Загинув Епов Олексій Володимирович 12 січня 2024р. у районі н.п.Рівнопіль Донецької області від тілесних ушкоджень несумісних із життям, отриманих при виконанні службових обов'язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації під час виконання бойового завдання в складі підозрілу Збройних сил України.
На момент загибелі йому було всього 36 років.
Він був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу.
Олексій був мудрим, порядним,чесним, товариським воїном. Завжди приходив на допомогу людям , як у мирному житті так і у воєнний час.
Він відважно виконав свій обов'язок громадянина України,віддавши своє життя заради майбутнього Батьківщини. Він так щиро в це вірив.
Виконуючи бойові завдання ніколи не скаржився на те,що йому було важко. Він завжди допомагав побратимам. Допомагав чим міг: словом,ділом,переконував, що все буде добре.
А найбільше в своєму житті любив родину: маму, яка 40 років віддала навчанню та вихованню школярів; батька, який пишається сином патріотом ; братів Андрія та Артема.
Епов Олексій Володимирович справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно).
Уклін та шана Герою. Вічна пам'ять. Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пилявець Олена Валеріївна
18 жовтня 2024
2.
Зима Тетяна Валеріївна
18 жовтня 2024
3.
Дзень Уляна Ігорівна
18 жовтня 2024
4.
Глушій Тетяна Володимирівна
18 жовтня 2024
5.
Асташова Олена Олександрівна
18 жовтня 2024
6.
Неправда Вероніка Юріївна
18 жовтня 2024
7.
Олійник Марина Сергіївна
18 жовтня 2024
8.
Драгомирецька Ірина Петрівна
18 жовтня 2024
9.
Пудова Олена Олександрівна
18 жовтня 2024
10.
Гайченко Олена Миколаївна
18 жовтня 2024
11.
Цегельнюк Анастасія Миколаївна
18 жовтня 2024
12.
Таранова Катерина Миколаївна
18 жовтня 2024
13.
Гончарова Юлія Олександрівна
18 жовтня 2024
14.
Семерук Антоніна Анатоліївна
18 жовтня 2024
15.
Світлична Віта Миколаївна
18 жовтня 2024
16.
Блажкевич Ганна Федорівна
18 жовтня 2024
17.
Борошок Наталія Ігорівна
18 жовтня 2024
18.
Пилип Галина Михайлівна
18 жовтня 2024
19.
Єлісеєва Тетяна Миколаївна
18 жовтня 2024
20.
Сенюк Оксана Іванівна
18 жовтня 2024
21.
Годиш Тарас Васильович
18 жовтня 2024
22.
Бєлобородова-Хруль Дар'я Олександрівна
18 жовтня 2024
23.
Ерстенюк Ярина Михайлівна
18 жовтня 2024
24.
Володченко Альона Анатоліївна
18 жовтня 2024
25.
Костяник Вікторія Володимирівна
18 жовтня 2024
26.
Єрьоменко-Астаф'єва Ганна Андріївна
18 жовтня 2024
27.
Карпук Надія Зіновіївна
18 жовтня 2024
28.
Матющенко Наталія Анатоліївна
18 жовтня 2024
29.
Степась Ганна Андріївна
18 жовтня 2024
30.
Білоус Олена Василівна
18 жовтня 2024